Постановление суда № 36231760, 02.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7187/13 Головуючий 1 інст. -

Справа № 638/12920/13-ц Лосєва Д.А.

Категорія: захист права власності Доповідач - Яцина В.Б.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області у складі :

Головуючого - судді - Яцини В.Б.,

суддів - Бурлака І.В., Карімової Л.В.,

при секретарі : Костюченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом Асоціації власників квартир Культури-3 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа Харківська міська рада, про визнання договору недійсним та витребування майна, -

ВСТАНОВИЛА:

26 вересня 2013 року голова правління АВК Культури-3 Васильєва І.М. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень №№ 10, 10-а, 11-21, які розташовані у житловому будинку літ. А-4 за адресою АДРЕСА_1, укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та просила витребувати ці приміщення від ОСОБА_2, як добросовісного його набувача, скасувавши реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказане нерухоме майно.

При цьому позивач у своїй заяві також просив вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані нежитлові приміщення, а також, до набрання чинності рішення по цій справі, заборонити будь-яким особам, у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо зазначених нежитлових приміщень, які позначені у технічному паспорті на вказаний житловий будинок, виконаний Харківським МБТІ, інвентаризаційна справа № К-3 від 24.08.1968р.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2013 року вказана заява була задоволена шляхом накладення арешту на нежитлові приміщення №№ 10, 10-а, 11-21, які розташовані у житловому будинку АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі поставила питання про її скасування, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права. При цьому вона вказала, що за відсутності доказів про відчуження спірної нерухомості застосування заходів забезпечення позову є безпідставним.

Судова колегія заслухавши аргументи представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали про забезпечення позову в межах доводів апеляційної скарги, позовних вимог та доводів заяви про забезпечення позову, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з доводів позову та технічного паспорту, витягу про державну реєстрацію, ОСОБА_2 є власником спірних нежитлових приміщень площею 130,9 кв.м., які розташовані в житловому будинку літ. «А-4» за адресою АДРЕСА_1. За своїм Статутом АВК «Культури-3» є об'єднанням співвласників квартири вказаного житлового будинку і має право захищати у судах права та законні інтереси власників квартир, жилих і нежилих приміщень будинку.

На обґрунтування заяви позивач вказав на ймовірність відчуження відповідачкою ОСОБА_2 спірної нерухомості, що може ускладнити виконання рішення по цій справі.

Під час апеляційного розгляду скарги ОСОБА_2 не надала суду доказів на спростування об'єктивної можливості продовж розгляду справи у повній мірі скористатися своїм правом власності і відчужити це майно. Той факт, що вказане майно було нею передано іншій особі в оренду такої можливості не виключає.

За ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

При таких обставинах районний суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність забезпечення позову, однак при цьому всупереч вимог ч. 3 ст. 152 ЦПК України про співмірність виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, застосування саме арешту не є виправдним і належним чином вмотивованим.

За необхідності залишити можливим доступ до спірних приміщень, в яких за доводами позову знаходяться інженерні комунікації житлового будинку, що потребують відповідного догляду, у даному випадку найбільш адекватним за змістом спору засобом забезпечення позову є заборона відчуження спірних нежитлових приміщень, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, а не накладення арешту, який унеможливлює необхідний доступ до них.

Тому заява позивача про забезпечення позову і апеляційна скарга підлягають лише частковому задоволенню, а ухвала районного суду, якою ця заява була вирішена з порушенням норм процесуального права, - відповідній зміні, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 3 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 151-152, 313, 315, 317, 319-324, 327 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 03 вересня 2013 року змінити.

Заяву Асоціації власників квартир «Культури-3» про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити будь-яким особам відчуження будь-яким шляхом нежитлових приміщень №№ 10, 10а, 11-21 загальною площею 130,9 кв.м, які розташовані в будинку літ. А-4 за адресою АДРЕСА_1.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді колегії: