Постановление суда № 36192596, 05.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/10659/13 Справа № 185/5145/13 Головуючий у 1 й інстанції - Болдирєва У.М. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и л а :

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, посилаючись на те, що 30 вересня 2011 року між ним та відповідачем був укладений договір позики, згідно якого він передав відповідачу 14000 грн., а останній зобов'язався в строк до 30 вересня 2012 року повернути зазначені грошові кошти, про що була оформлена розписка. Проте відповідач у зазначений строк грошові кошти не повернув, телефонних розмов та зустрічей з ним уникає. На підставі викладеного, просив стягнути з відповідача на його користь борг за договорами позики в розмірі 14000 грн., проценти за договором позики відповідно до положень ч.1 ст. 1048 ЦК України за період з 21.03.2012 року по 14.05.2013 року в сумі 650 грн. 13 коп., три відсотки річних від простроченої суми за період з 01.10.2012 року по 14.05.2013 року в розмірі 260 грн. 05 коп. та судові витрати.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики - 14 000 грн., 3% річних від простроченої суми - 260 грн. 05 коп., вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову до нього.

Відповідач в судове засідання не з'явився з невідомих причин, про час розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 23 червня 2012 року ОСОБА_2 була написана розписка про те, що він зобов'язався повернути ОСОБА_3 борг у сумі 14000 грн. до 30 вересня 2012 року. В обумовлений строк та у подальшому зазначена сума ОСОБА_2 повернута не була.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, керуючись ст.ст.625, 1047, 1048 ЦК України, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача про відсутність за ним боргу грошових коштів перед позивачем не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, спростовуються оригіналом розписки, яка надана позивачем і залучена до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції. Відповідно до положень ч.2 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Розписку суду надав ОСОБА_3, отже ОСОБА_2 грошове зобов'язання не виконано.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Павлоградського міскрайонного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді