Решение № 36161970, 25.11.2013, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 410/3175/13-ц

Провадження № 2/410/1095/13

(ЗАОЧНЕ)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Брянківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Крупинської О.Ю.

при секретарі Бахтіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, в якому посилається на те, що 04.03.2004 року був укладений кредитний договір № б/н, згідно з умовами якого, позивач зобовязується надати відповідачеві кредит у сумі 2500,00 грн., а відповідач в свою чергу зобовязується в порядку та на умовах визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати відсотки та комісію за користування кредитом та інші витрати в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Позивач свої зобовязання за кредитним договором виконав, надавши відповідачеві кредит у сумі 2500,00 грн. Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, чим порушив умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 31.07.2013 року має заборгованість на загальну суму 25419,44 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом 5527,12 грн.; заборгованість по відсотках за користуванням кредитом 19892,32 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором на загальну суму 25419,44 грн. та судові витрати на сплату судового збору у сумі 254,19 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявилась, надала суду письмову заяву, у якій позовні вимоги повністю підтримала, просила суд задовольнити їх у повному обсязі та розглянути справу без її участі, а також проти ухвалення заочного рішення на заперечувала.

Відповідач у судове засідання не зявився, зареєстроване місце проживання якого за відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Луганській області від 27.09.2013 року знаходиться за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Шахтарської дивізії, буд. 27 «а» з 21.05.1996, але судові повістки про виклик не були вручені відповідачу з причин закінчення терміну зберігання, про що свідчать повернуті конверти з повідомленнями.

За згодою представника позивача суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з відомостями адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Луганській області від 27.09.2013 року, зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходиться за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Шахтарської дивізії, буд. 27 «а» з 21.05.1996 року (а.с.33).

Згідно з кредитним договором від 04.03.2004 року № б/н, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на підставі анкети-заяви фізичної особи, ПАТ КБ «ПриватБанк» було надано ОСОБА_1 споживчий кредит у сумі 2500,00 грн. на строк 24 місяці зі сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 3,00 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості за кредитним договором та відсотках здійснюється щомісячними платежами у розмірі 7 % від залишку заборгованості по кредитному договору на кінець звітного місяця (а.с.6).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором від 04.03.2004 року № б/н укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1, загальна сума заборгованості за зазначеним кредитним договором станом на 31.07.2013 року складає 25419,44 грн. (а.с.3-5).

Відповідно до платіжного доручення, розмір понесених позивачем судових витрат на сплату судового збору становить 254,19 грн. (а.с.11).

Відповідно до довіреності від 25.10.2012 року № 3913-О, посвідченої головою правління ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ КБ «ПриватБанк» уповноважує заступника керівника напрямку «credit collection» ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 представляти свої інтереси в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій (а.с.7).

Відповідно до довіреності від 02.09.2012 року № 3190-О, посвідченої секретарем правління ПАТ КБ «ПриватБанк», ПАТ КБ «ПриватБанк» уповноважує провідного юрисконсульта Луганської філії ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_3 представляти свої інтереси в загальних та спеціалізованих судах окремих судових юрисдикцій всіх інстанцій (а.с.22).

Згідно ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 526, 525, 546 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 550, 624 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобовязання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст. 74 ЦПК України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх обєктивність сумнівів не викликає.

На підставі викладеного суд вважає, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а понесені позивачем судові витрати на сплату судового збору підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525-526, 530, 546, 549-550, 611, 624-625, 629, 1046, 1048-1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 10-11, 58-60, 74, 79, 88, 169, 208-209, 212-215, 224-227 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд,

ВИРІШИВ:

Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 04.03.2004 року № б/н у сумі 25419 (двадцять пять тисяч чотириста девятнадцять) гривень 44 копійки, яку перераховувати на р/р 29092829003111 ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судові витрати на сплату судового збору у сумі 254 (двісті пятдесят чотири) гривні 19 копійок, які перераховувати на р/р 64993919400001 ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська