Решение № 36104457, 10.12.2013, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4302/13-ц

2/264/1661/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т. В., при секретарі Сакалош О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № MRХRF103010266 від 20.09.2007 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 8034,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 5,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов договору, якій складається із заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка»), погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 12.03.2013 року ОСОБА_2 має заборгованість у сумі - 85240,11 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом - 7703,35 грн., заборгованість по процентами за користування кредитом - 21187,33 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом - 3414,45 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 48399,74 грн., а також штрафи відповідно до п. 5.3 умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500,00 грн. - фіксована частина штрафу, 4035,24 грн. - процентна складова штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, пояснила, що відповідачкою було отримано споживчий кредит, який остання дотепер не повернула. Вона повідомлялась за засобами смс-повідомлення про наявність заборгованості, працівниками банку їй пропонувались умови проведення реструктуризації, але відповідачка умови за договором кредитку не виконала, заборгованість не погасила, в зв,язку з чим банк звернувся до суду.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, обґрунтовуючи тим, що кредит оформлювала для придбання двох мобільних телефонів і холодильника, але фактично ці речі купувала її колишня свекруха, яка і повинна була сплачувати суму кредиту. В 2008р. вона поїхала до м.Донецьк, деякий час проживала там, коли повернулась свекруха завірила, що кредит сплачує. Ніяких повідомлень щодо наявності заборгованості їй з банка не надходило, місце проживання вона не змінювала. Вважає що у вимогах банку треба відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позицію відповідачки підтримала, проти задоволення позову заперечувала, мотивуючи тим, що відповідачу не були надані тарифи кредитного договору, умови надання кредиту з нею не узгоджувались, за період з 2007р. по 2009р. відповідачка не отримувала жодного повідомлення про наявність заборгованості. Крім того, просила застосувати строк позовної давності та у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно умов укладеної угоди Договір складається з Заяви позичальника та ОСОБА_4 надання споживчого кредиту фізичним особам.

Відповідно до п.2.1 ОСОБА_4 зобов,язується надати позичальнику Кредит шляхом перерахування на рахунок торгівельно-сервісному підприємству. Строк, термін повернення, розмір Кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу та період уплати платежів визначені в Заяві Позичальника, підписанням якої Клієнт та Банк укладають Кредитно-заставний договір.

20.09.2007року ПАТ КБ «Приват Банк» позичальнику ОСОБА_2 надано строковий кредит 8034,00 грн. з кінцевим терміном повернення 20.09.2009р. включно, з умовами сплати відсотків за його користування у розмірі 0,42% у місяць, на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, комісії.

Позичальник доручає банку, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти в день надання: в сумі 8034,00 грн. на поточний рахунок підприємства ТСМ, а також комісію Компанії, зазначену в п.2.2 ОСОБА_4.

Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «10» по «15» число кожного місяця позичальник повинен надавати Банку щомісячний платіж у сумі 553,71грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно ОСОБА_4.

Згідно п.4.2 ОСОБА_4, при порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від розміру зазначеному у тарифах та заяві.

За п.5.1 ОСОБА_4 при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 , банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш 1грн. за кожний день прострочки платежу.

Згідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обовязок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звертається.

Згідно положень ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

При цьому згідно з нормами ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», комерційні банки самостійно встановлюють умови надання кредитів.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Виходячи з наведених норм закону суд, вважає, що представник відповідача не надав належних доказів того, що кредитний договір № MRХRF103010266 від 20.09.2007 року був укладений з порушенням діючих норм законодавства, оскільки даний договір був підписаний відповідачкою та умови договору її цілком влаштовували, вона не вважала їх недійсними та отримала примірник договору, у якому викладені усі суттєві умови, передбачені законодавством для кредитних договорів, а саме сума кредиту, розмір відсотків, інших платежів за кредитом, розмір щомісячних внесків, цільове призначення, види забезпечення, та всі інші умови, викладені у тексті договору, про які домовилися сторони договору.

Згідно ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобовязання.

За ст.. 610 ЦК України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.ст.1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти у строк і порядку встановлені договором.

Судом встановлено, що позичальник в оплату суми основного боргу здійснила останній платіж 10.10.2007р. припинила здійснювати сплати за споживчим кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті основного боргу та відсотків.

Позивач в своїх вимогах просить стягнути заборгованості за кредитом 7703,35грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 21187,33грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 48399,74 грн., а також штраф відповідно до п.5.3 договору та правил надання банківських послуг: 500грн. фіксована частина штрафу, 4035,24 грн. - процентна складова.

Однак представник відповідача в судовому засіданні наполягала на застосуванні строку позовної давності щодо стягнення заборгованості три роки та один рік для стягнення пені, згідно з вимогами ст.ст.257,258 ЦК України.

Суд частково погоджується із позицією представника відповідача з наступних підстав.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що при укладанні 20.09.2007р. договору між ПАТ КБ «Приват Банк» и ОСОБА_5, остання надала згоду, що заява разом із запропонованими банком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам (, тарифами складає між позичальником і банком кредитно-заставний договір, («Розстрочка» Стандарт) засвідчивши її своїм підписом. Сторонами була досягнута згода з усіх істотних умов договору : мета, сума, строк кредиту, умови і порядок його видачі та порядок погашення, спосіб забезпечення зобовязань, відсоткові ставки, порядок плати за кредит і заходи у випадку порушення грошових зобовязань. Зазначений договір підписаний позичальником без застережень, що вказує на досягнення узгоджень сторін у письмовій формі.

Укладаючи договір, позивач з,ясував, на яких умовах він укладається, тому з власної ініціативи на момент отримання коштів визначив для себе правила отримання кредиту та його повернення. Відповідачкою і її представником не доведено існування інших домовленостей, зокрема щодо строку позовної давності до пяти років, нарахування пені, штрафу у випадку порушення грошового зобовязання, аніж відзначені в долучених до справи ОСОБА_4.

Відтак, немає підстав вважати незаконними умови кредитного договору.

Результатом домовленості сторін, обумовлених в договорі на випадок порушення кредитної дисципліни з боку позичальника, як гарантії прав кредитора, стало передбачення виплати штрафу і пені.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст.549 ЦК України виконання зобовзання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов,язання. Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобовязання.

За п.5.1 ОСОБА_4 при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3 , банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню у розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менш 1грн. за кожний день прострочки платежу.

Відповідно до п.5.3 цих ОСОБА_4 при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500грн. + 5% від суми заборгованості.

В даному випадку наявні умови для нарахування як штрафу у вигляді прострочення низки платежів за час користування кредитом понад 30 днів, так і для нарахування пені у вигляді несвоєчасного і не в повному обсязі внесення передбачених договором грошових коштів і плати за їх користування.

Сторонами погоджено за п.5.5 ОСОБА_4, терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю п,ять років.

Пункт 2 статті 258 ЦК України передбачає, що до вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені застосовується позовна давність в один рік.

Банк звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права 19 березня 2013 року, тобто в межах погодженої сторонами позовної давності.

Разом з ти, п,ять років це позовна давність строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу, а спеціальна позовна давність, яка зазначена для цих правовідносин п.1 ч.2 ст.258ЦК України, в один рік, не може бути змінена за угодою сторін.

Отже, період нарахування пені згідно з вимогами ч.2 ст.258 ЦК України не може перевищувати одного року.

Таким чином, сума пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором за один рік в період з 13.03.2012р. по 12.03.2013р. складає 22 179,60грн.

Відповідно до вимог ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачка та її представник у судовому засіданні не надали суду переконливих доказів, що спростовують у повній мірі доводи позивача, в зв,язку з чим суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягненню з ОСОБА_2 суми заборгованості за споживчим кредитом у розмірі 59 019,97грн.

Оскільки позовні вимоги позивача ПАТ КБ «Приват Банк» задоволені частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 852,40 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме в сумі 588,16грн.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 224-228 ЦПК України, ст. ст.14, 207, 258, 525,526,530, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серія ВА №419567, виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 13.06.1996 року, яка зареєстрована за адресою: пров.Уральський, б.6 у м.Маріуполі на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299) заборгованості за кредитом 7703,35грн., заборгованості по процентам за користування кредитом 21187,33грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 22179,60 грн., а також штраф 500грн. фіксована частина штрафу, 4035,24 грн. - процентна складова, а всього 59019,97грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, паспорт серія ВА №419567, виданий Жовтневим РВ ММУ УМВС України в Донецькій області від 13.06.1996 року, яка зареєстрована за адресою: пров.Уральський, б.6 у м.Маріуполі на користь ПАТ КБ «Приват Банк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299) витрати зі сплати судового збору у розмірі 588,16грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

З повним текстом рішення можна ознайомитись після 13.12.2013р.

Суддя:Т. В. Пустовойт