Постановление суда № 36090850, 11.12.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13324/13ц

Провадження №22ц/779/2865/2013

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Польська М.В.

Суддя-доповідач Горблянський Я.Д.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 р. м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого: Горблянського Я.Д.,

суддів: Девляшевського В.А., Ковалюка Я.Ю.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю: представника апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3

представника банку - Ваврика Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 про припинення договору поруки, - за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 15 жовтня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

В серпні 2013 року представник ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_5 про визнання договору поруки №2/11089195000-ІІ від 16.07.2008 року припиненим.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 15.10.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, представник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального, процесуального права та неповне з'ясування суттєвих обставин справи.

Доводи апелянта зводяться до того, що відповідач не представив суду письмових доказів, про те, що договір поруки від 16.07.2008 року підписаний з боку Банку уповноваженою на те особою згідно довіреності, а сам договір не посвідчений нотаріально та не зареєстрований відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідачем не представлено положення про Івано-Франківське управління ЗДР АКІБ «УкрСиббанк» на час укладення договору, документи про підтвердження погашення кредиту боржником до часу виникнення заборгованості, вимога про погашення простроченої заборгованості, яка направлялась ОСОБА_5 та позивачу та оригінал договору з підписами на кожній сторінці.

Вказує, що всупереч вимог ч.2 ст.65 СК України дружина поручителя не надавала письмової згоди на укладення договору поруки.

Крім зазначеного, апелянт вважає, що договір поруки припинив свою дію в силу положення ч.4 ст.559 ЦК України, оскільки останній платіж погашення заборгованості по договору здійснений ще у серпні 2009 року і Банк протягом року вимоги до поручителя не направляв.

За наведених доводів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Так, як вірно встановлено судом, між ПАТ «УкрСиббанк» (тоді АКІБ «УкрСиббанк») та ОСОБА_5 04.12.2006 року укладено кредитний договір №11089195000, відповідно до якого позичальник отримав кредит в розмірі 160000 доларів США зі сплатою 12,2% річних на строк до 03.12.2013 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Кредитором та ОСОБА_2 16.07.2008 року укладено договір поруки №2/11089195000-ІІ відповідно до п.п.1.1 -1.4, яких поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником ОСОБА_5 зобов'язання за кредитним договором.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 03.08.2012 року, яке набрало законної сили, задоволено позовну заяву ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення в солідарному порядку заборгованості за договором про надання кредиту. Стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку заборгованість у розмірі 1258665 грн. 62 коп. за договором про надання кредиту №11089195000 від 04.12.2006 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

З роз'яснень викладених у п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" №5 від 30.03.2012 року якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Враховуючи те, що договором кредиту визначений строк виконання основного зобов'язання - 03.12.2013 року, а вимоги до поручителя про необхідність погашення заборгованості за договором кредиту були пред'явлені 23.12.2009 року шляхом подачі до суду заяви про видачу судового наказу (а.с.47) та 16.06.2010 року - позовної заяви (а.с.41), суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Посилання апелянта на заяву, подану ним банку про виключення з числа поручителів по кредитному договору, колегія не бере до уваги, оскільки така банком не задоволена, а тому договір поруки триває.

Інші доводи апелянта, які стосуються форми укладеного договору та ненадання дозволу дружини поручителя на його підписання, можуть бути відповідно до ст.215 ЦК Украни, підставами для визнання правочину недійсним і не стосуються предмета та вимог заявленого позову.

Отже, рішення судом першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості.

Тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303,307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 15 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

В.А. Девляшевський

Я.Ю. Ковалюк