Постановление суда № 36088421, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 820/8504/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою "Есхарівського Житлово-комунального експлуатаційного управління -2011" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/8504/13-а

за позовом Чугуївської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області

до "Есхарівського Житлово-комунального експлуатаційного управління -2011"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013р. адміністративний позов Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до "Есхарівського Житлово-комунального експлуатаційного управління - 2011" про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з "Есхарівського Житлово-комунального експлуатаційного управління - 2011" (63524, Харківська обл., смт. Есхар, вул. Леніна, буд. 17, код 37525407) з усіх розрахункових рахунків на розрахунковий рахунок № 34123999700460, код 37792204, одержувач Чугуївське УДКСУ в Харківській області, МФО 851011 податковий борг в сумі 245735,45 грн.

"Есхарівське Житлово-комунальне експлуатаційне управління - 2011" , не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що судом не було повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013року, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив з того ,що за "Есхарівським Житлово-комунального експлуатаційного управління - 2011" лічиться податковий борг в розмірі 245735,45 грн., який самостійно ним не сплачений, тому підлягає стягненню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання, самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк набуває статусу податкового боргу.

Згідно з п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 41.5. ст. 41 Податкового Кодексу України податкові органи визначені органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах встановлених повноважень.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається , що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 245735,45 грн. за податковим зобов'язанням, самостійно визначеним платником податків , в т.ч. з податку на додану вартість - 203772,07 грн., плата за користування надрами - 15168,59 грн., земельний податок з юридичних осіб - 960,26 грн., збір за спеціальне використання води - 9500,26 грн., пеня - 16334,27 грн.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України позивачем сформовано податкову вимогу №74 від 31.08.2012 року, яка отримана платником податків.

Податковий борг боржника підтверджується податковими деклараціями, карткою особового рахунку, податковою вимогою.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 245735,45 грн.

Колегія суддів зазначає , що доводів щодо наявності обв'язку по її сплаті апеляційна скарга не містить.

Посилання скаржника на відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку з ненаданням податковим органом доказів відсутності у підприємства майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу або яке не може бути джерелом погашення податкового боргу, та не вжиття передбаченим законом дій для проведення складу та структури активів платника податків, суд вважає необґрунтованим, оскільки відповідачем під час розгляд справи не було надано доказів на підтвердження наявності на підприємстві власного майна, на яке може бути заявлене стягнення.

Однак, надані відповідачем на підтвердження наявності на підприємстві власного майна рішення Есхарівської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 01.06.2011 року та від 15.10.2013 року, не приймаються в якості належного доказу наявності на підприємстві власного майна, на яке може бути заявлене стягнення, оскільки вказаними рішеннями лише визначено відповідача виконавцем послуг з утримання та управління будинків, споруд та прибудинкових територій; центрального постачання холодної води, центрального водовідведення, вивіз твердих побутових відходів з 01.06.2011 року та передано на баланс управління та обслуговування житлові будинки комунальної власності селища та прибудинкові території, очисні споруди, системи водопостачання, водовідведення з 01.06.2011 року згідно переліку об'єктів, який міститься в додатку №1 (рішення від 01.06.2011 року) та передано підприємству в оперативне управління та балансоутримання ліквідне майно (рішення від 15.10.2013 року).

Крім того, відповідно до п. 15.1. ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Отже, Податковий кодекс не виділяє юридичних осіб-платників податків залежно від форми власності та їх підпорядкування, підвідомчості та інших обставин з питань сплати податків та зборів.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Стаття 36 Податкового кодексу України містить норму про те, що обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу "Есхарівського Житлово-комунального експлуатаційного управління -2011" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/8504/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 09.12.2013р.