№ 36086749, 11.12.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 грудня 2013 р. Справа № 802/4447/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача: Бачинської Я.А.

у відсутність позивача (ОСОБА_6)

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7

до: Вінницької районної державної адміністрації

про: визнання відмови протиправною, зобов"язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 до Вінницької районної державної адміністрації про:

- визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва надану листом №01-19/2058 від 25.07.2013 р.;

- зобов'язання надати ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок під гаражами на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту, у власність для гаражного будівництва.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в липні 2013 року, на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 р., згідно якої зобов'язано Вінницьку районну державну адміністрацію розглянути питання щодо надання ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гаражами на території Стрижавської селищної ради за межами населеного пункту у власність для гаражного будівництва, останніми повторно подано до райдержадміністрації заяви про надання у власність земельних ділянок для гаражного будівництва на території Стрижавської селищної ради за межами населеного пункту.

За результатом розгляду заяв, Вінницька районна державна адміністрація, листом від 25.07.2013 р. № 01-19/2058 відмовила позивачам в наданні вказаних земельних ділянок для гаражного будівництва на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту, посилаючись на те, що відповідно до статей 38, 40 Земельного кодексу України земельні ділянки для гаражного будівництва відносяться до земель житлової та громадської забудови, які надаються лише в межах населених пунктів. Крім того, згідно статті 122 Земельного кодексу України районна державна адміністрація є лише розпорядником земель призначених для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району та для індивідуального дачного будівництва.

Вважаючи дану відмову протиправною та такою, що грубо порушує права позивачів на безоплатну приватизацію земель, останні звернулися з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила в його задоволенні відмовити, посилаючись на правомірність винесення оскаржуваної відмови. Зокрема, вказала на відсутність у райдержадміністрації права надавати земельні ділянки, що розташовані за межами населеного пункту, для гаражного будівництва.

Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, встановив наступне.

У зв'язку з ліквідацією гаражного товариства "Темп", що розташоване по АДРЕСА_1 на території Стрижавської селищної ради (за межами населеного пункту) Вінницького району, громадяни (ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7) - колишні члени зазначеного гаражного товариства - звернулись до Вінницької районної державної адміністрації з заявами про надання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуальних гаражів на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту.

Однак, листом №01-1-19-1844 від 14.06.2012 р. Вінницька районна державна адміністрація відмовила позивачам у наданні відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою земельних ділянок, мотивуючи тим, що відповідно до статей 38, 40 Земельного кодексу України земельні ділянки для гаражного будівництва відносяться до земель житлової та громадської забудови, які надаються в межах населених пунктів та для подальшого вирішення даного питання громадянам запропоновано включити земельні ділянки, які передбачаються для гаражного будівництва, в межі населеного пункту.

Вважаючи таку відмову протиправною громадяни оскаржили її в судовому порядку.

Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2013 р. у справі № 2а/0270/5564/12 в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням, позивачі оскаржили його до Вінницького апеляційного адміністративного суду, який своєю постановою від 28.05.2013 р. рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким адміністративний позов задоволив частково, а саме: визнав протиправною відмову Вінницької районної державної адміністрації у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва надану листом від 14.06.2012 р. №01-1-19-1844 та зобов'язав Вінницьку районну державну адміністрацію розглянути питання щодо надання ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гаражами на території Стрижавської селищної ради за межами населеного пункту у власність для гаражного будівництва.

В липні 2013 року, на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 р., ОСОБА_1 (заява від 05.07.2013 р.), ОСОБА_6 (заява від 26.06.2013 р.), ОСОБА_2 (заява від 25.06.2013 р.), ОСОБА_3 (заява від 26.06.2013 р.), ОСОБА_4 (заява від 26.06.2013 р.) повторно звернулись до Вінницької районної державної адміністрації про надання у власність земельних ділянок для гаражного будівництва на території Стрижавської селищної ради за межами населеного пункту.

За результатом розгляду звернень позивачів, Вінницька районна державна адміністрація, листом від 25.07.2013 р. № 01-19/2058 відмовила останнім в наданні земельних ділянок для гаражного будівництва на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту, посилаючись на те, що відповідно до статей 38, 40 Земельного кодексу України земельні ділянки для гаражного будівництва відносяться до земель житлової та громадської забудови, які надаються лише в межах населених пунктів та згідно статті 122 Земельного кодексу України районна державна адміністрація є лише розпорядником земель для ведення водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району та для індивідуального дачного будівництва.

Не погоджуючись з такою відмовою позивачі звернулись до суду з цим адміністративним позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Статтею 40 Земельного кодексу України встановлено, що громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Повноваження райдержадміністрації щодо надання земельних ділянок для гаражного будівництва встановлені статтею 40 Земельного кодексу України відповідно до якої, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 122 Земельного кодексу України, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.

Таким чином, враховуючи зазначені вимоги Закону, саме районну державну адміністрацію наділено повноваженнями розглядати питання щодо передачі земельної ділянки, що знаходиться за межами населеного пункту, у власність для будівництва індивідуальних гаражів, а у разі згоди, і на надання дозволу на розробку проекту її відведення, як то передбачено ст. 118 ЗК України.

Так, порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений статтею 118 Земельного кодексу України, відповідно до положень частини шостої якої, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Судом встановлено, що на виконання зазначеної норми, позивачами до своїх звернень додані обгрунтування визначення меж та площі земельних ділянок для обслуговування індивідуальних гаражів по АДРЕСА_1 на території Стрижавської селищної ради (за межами населеного пункту) Вінницького району (пояснювальна записка та схеми генпланів), плани поверхів громадського будинку - гараж, по АДРЕСА_1 (гаражне товариство "Темп") на території Стрижавської селищної ради, копії паспортів позивачів та технічні паспорти на гаражі.

Частиною 7 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Однак, як видно з оскаржуваного листа, відповідач мотивував свою відмову у наданні позивачам земельних ділянок для гаражного будівництва (з посиланням на ст.ст. 38, 40 Земельного кодексу України) лише тим, що надання таких здійснюється виключно в межах населених пунктів. Така позиція не відповідає вимогам норм земельного законодавства.

Так, слід зазначити, що у статті 38 ЗК України йдеться про землі житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, тоді як спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту. У цій же нормі жодним чином не вказано про те, що земельні ділянки для гаражного будівництва відносяться до земель житлової та громадської забудови. Також не передбачено у статті 40 ЗК України і про те, що земельні ділянки для будівництва гаражів надаються у власність виключно із земель, що знаходяться в межах населеного пункту.

При вирішені даного спору суд також акцентує увагу на тому, що що спірні земельні ділянки знаходились в користуванні гаражного товариства "Темп" та були забудовані і використовувались громадянами ще з 1992 р. (що встановлено у судовому рішені у справі № 2а/0270/5564/12). А тому, у даному випадку, йдеться не про нове будівництво гаражів для якого необхідно виділяти землю, а про обслуговування вже існуючих споруд.

За сукупністю наведених обставин, суд доходить висновку, що відмовляючи у позитивному вирішенні питання про передачу землі у власніть громадянам відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправною відмови Вінницької районної державної адміністрації у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва надану листом від 25.07.2013 р. №01-19/2058 підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати позивачам дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо передчі у власність для гаражного будівництва земельної ділянки під гаражами на території Стрижавської селищної ради за межами населеного пункту, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Окрім того, переліченими вище нормами Земльного кодексу України чітко передбачено механізм розгляду питань про надання земельної ділянки у власність.

Зокрема, виключно до компетенції райдержадміністрації віднесено прийняття за результатами розгляду поданих заявником документів відповідного рішення, а саме, про надання або про відмову у наданні у власність земельної ділянки, що знаходиться на території відповідної сільської ради за межами населеного пункту.

За таких обставин, суд не може підміняти державний орган та давати вказівки, які б свідчили про вирішення судом питань, які належать до виключної компетенції суб'єкта владних повноважень, а в даному випадку, зобов'язувати приймати наперед визначене рішення.

Разом з тим, з метою надання повного захисту правам та інтересам позивача, з урахуванням положень частини 2 статті 11 КАС України суд вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Вінницьку районну державну адміністрацію повторно розглянути заяви позивачів про передачу у власність земельних ділянок під гаражами та вирішити питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельно ділянки у власність під гаражами на території Стрижавської селищної ради за межами населеного пункту.

Крім того, частиною 1 статті 267 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи положення даної норми, з метою надання повного захисту правам та інтересам позивачів суд вважає за необхідне зобов'язати Вінницьку районну державну адміністрацію подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статей 71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Вінницької райдержадміністрації у надані дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для гаражного будівництва надану листом від 25.07.2013р. за № 01-19/2058.

Зобов"язати Вінницьку районну державну адміністрацію повторно розглянути заяви ОСОБА_1 (від 5.7.13 р.), ОСОБА_3 (від 26.06.13 р.), ОСОБА_6 (від 26.06.2013 р.), ОСОБА_2 (від 25.06.13р.), ОСОБА_4 (від 26.06.2013р.) про передачу у власність земельних ділянок під гаражами та вирішити питання щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під гаражами на території Стрижавської селищної ради за межами населеного пункту у власність.

В решті позовних вимог відмовити.

Зобов'язати Вінницьку районну державну адміністрацію подати до 9 січня 2014 року звіт про виконання судового рішення.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна