№ 36058314, 04.12.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 грудня 2013 р. Справа № 802/4388/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: Вінницької об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ, позивач) з позовом до ТОВ "Дніпровторстальмет" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на день звернення з позовом до суду за ТОВ "Дніпровторстальмет" рахується заборгованість перед бюджетом у сумі 125881,31 грн., з них 116762,19 грн. - основний платіж, 9119,12 грн. - штрафна санкція. Позивач зазначив, що дані зобов'язання були виконані відповідачем лише частково.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, Вінницька ОДПІ звернулася до суду з позовом про стягнення даних коштів.

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, 04.12.2013 року до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження та підтримання позовних вимог.

Представник відповідача письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялась належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 1 статті 49 КАС України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Відповідно до частини 2 зазначеної вище статті особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час, дату і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, внаслідок порушення податкового законодавства щодо сплати податків та зборів у встановлені законом терміни, за відповідачем станом на час звернення до суду рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість в сумі 79663,57 грн., по орендній платі з юридичних осіб в сумі 46217,74 грн., всього на загальну суму 125881,31 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість виникла внаслідок несплати відповідачем суми податку, визначену ним самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за квітень 2013 року від 20.05.2013 року (а.с. 21-24), за травень 2013 року від 22.07.2013 року (а.с. 25-26), за червень 2013 року від 22.07.2013 року (а.с. 27-28), за липень 2013 року від 19.08.2013 року (а.с. 29-30) та за серпень 2013 року від 20.09.2013 року (а.с. 31-32).

Крім того, за несплату узгодженого податкового зобов`язання протягом граничних стоків, на підставі ст. 126 Податкового кодексу України, до відповідача, податковими повідомленнями-рішеннями № 0003061502 від 14.06.2013р. (а.с. 35) та № 0003051502 від 14.06.2013р. (а.с. 36), застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 3807,12 грн.

Також, податковим повідомленням-рішенням № 0001852206 від 29.04.2013 року (а.с. 19) відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем на 21247,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 5312,00 грн.

Отже, заборгованість по податку на додану вартість, після часткової сплати, становить 79663,57 грн., з них: 70544,45 грн. - основний платіж, 9119,12 грн. - штрафні санкції, що підтверджується зворотнім боком облікової картки (а.с. 38), розрахунком суми позову (а.с. 4).

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла внаслідок несплати відповідачем суми орендної плати, визначену ним самостійно у податковій декларації з плати за землю за 2013 рік від 04.01.2013 року (а.с. 11-13).

Отже, заборгованість по орендній платі з юридичних, після часткової сплати, становить 46217,74 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки (а.с. 14), розрахунком суми позову (а.с. 4).

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед бюджетом становить 125881,31 грн.

На час розгляду справи судом доказів сплати вказаної суми податкового боргу відповідачем не надано.

Визначаючись щодо заявлених вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків.

При цьому, відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровторстальмет" (21000, м. Вінниця, вул. Карла Маркса, 11, код 33101486, р/р: № 26001001024103 "Перший інвестиційний банк" МФО 300506, № 26002000216107 АТ "Укрексімбанк" МФО 302429) кошти в сумі 125881,31 грн. (сто двадцять п`ять тисяч вісімсот вісімдесят одна гривня 31 копійка) в рахунок погашення податкового боргу.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна