Решение № 36056186, 10.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 915/2000/13

м. Миколаїв

за позовом: Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері /54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 18а/ в інтересах держави в особі

першого позивача: Міністерства оборони України /03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6/

другого позивача: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаїв /54056, м. Миколаїв, пр.-т Миру, 62-а /

до відповідача: Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" /54034, м. Миколаїв, вуо. Миколаївська, 5а/

про стягнення 229242,55 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

прокурор: Колибельников І.Г. (посвідчення №013230 від 26.11.2012р.)

від 1-го позивача: Старчеус О.С. (довіреність №220/932/д від 11.12.2012р.)

від 2-го позивача: Старчеус О.С. (довіреність №2449 від 19.09.2013р.)

Мечинська І.Ю. (довіреність № 2694 від 21.10.2013р.)

від відповідача: Савицька О.Е. (довіреність №152/юр від 15.01.2013р.)

Прокурор в інтересах позивачів звернувся до господарського суду із позовною заявою (з врахуванням заяви про зменшення від 10.12.2013р.) про стягнення з відповідача заборгованості за договором комісії від 01.10.2013р. № 26/10 в сумі 229242,55 грн. в тому числі 207 922,92 грн. основного боргу, 6 680,33 грн. інфляційних, 14 639,30 грн. - три відсотки річних.

Відповідач у відзиві наявність заборгованості за договором комісії від 01.10.2013р. № 26/10 в сумі 229242,55 визнав.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін - суд

в с т а н о в и в:

01.10.2010 року сторонами був укладений договір комісії № 26/10, згідно п. 1.1 якого відповідач (комісіонер) за дорученням другого позивача (комітента) зобов'язується прийняти від комітента теплову енергію для опалення житлових та суспільних будівель та забезпечити розрахунки за реалізоване тепло.

Згідно п. 3.3 договору передача тепла оформлюється шляхом підписання повноважними представниками сторін акта прийому-передачі об'ємів тепла. Акти прийому передачі є підставою для розрахунків за поставлене тепло між комітентом та комісіонером.

В свою чергу, комісіонер зобов'язується реалізовувати теплову енергію споживачам, зазначеним в додатку № 1 до договору та за п. 7.2.2 організовувати роботу для 100% стягнення зі споживачів оплати щомісячних нарахувань до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 6.1 договору розрахунки здійснюються перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок протягом п'яти банківських днів після закінчення місяця та складання акту виконаних робіт.

Згідно п. 5.1 договору ціна тепла, переданого комітентом комісіонеру за договором, визначена за регульованим тарифом на теплову енергію, встановленим для комісіонера за рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради.

Пунктом 6.2 договору визначено, що комітент щомісячно виплачує винагороду комісіонеру у розмірі 9% від суми переданих комітенту коштів.

Позивач свої зобов'язання перед комісіонером виконав та передав за період з жовтня 2010р. по березень 2011р. включно теплову енергію на загальну суму 311 552,43 грн., що підтверджується актами прийому-передачі (а.с. 8-31).

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором комісії не виконав, грошові кошти на розрахунковий рахунок комітента за поставлене тепло не перерахував.

Таким чином, станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача за договором комісії № 26/10 від 01.10.2010р. складає 207922,92 грн.

Пунктом 1 статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до норм ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком відповідачу цілком обґрунтовано нараховано до стягнення 6 680,33 грн. інфляційних, 14 639,30 грн. - три відсотки річних.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач не спростував вимоги позивача, наявність заборгованості за договором комісії № 26/10 від 01.10.2010р. в загальному розмірі 229242,55 грн. визнав. Несплату боргу пояснює відсутністю коштів. Разом з тим, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України відсутність грошових коштів не є підставою для звільнення боржника від відповідальності.

В спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи діючого законодавства, в зв'язку з чим прокурор в інтересах позивачів цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені прокурором відповідно до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго" /54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, код ЄДРПОУ 31319242/ на користь Міністерства оборони України /03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6, код 22990305/ в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва /р/р 35218001002746 в УДК Миколаївської області, МФО 826013, код 08029523, 54056, м. Миколаїв, пр.-т Миру, 62-а/ 207 922,92 грн. основного боргу, 6 680,33 грн. інфляційних, 14 639,30 грн. - три відсотки річних.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.І. Васильєва

повний текст рішення складено та підписано 13.12. 2013р.