Решение № 36050398, 09.12.2013, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1939/13-ц

Провадження № 2/448/520/13

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

09.12.2013 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.,

при секретарі Кривяк О.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідача-1 ОСОБА_2,

законного представника відповідача-1 - ОСОБА_3,

відповідача -2 ОСОБА_4,

відповідач-3 ОСОБА_5 не зявився,

представника третьої особи Мостиської районної державної адміністрації Львівської області як органу опіки та піклування ОСОБА_6 (довіреність Мостиської РДА №02-36/2575 від 27.11.2013року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Мостиська районна державна адміністрація Львівської області як орган опіки та піклування, про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 07.11.2013 року звернулася до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що вона є потерпілою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150230000591 від 30.08.2013року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Вказує, що відповідач ОСОБА_2, проживаючи у її житловому будинку, що знаходиться за адресою: м.Мостиська, вул. Рудниківська, 12, Львівської області, в період часу з 12 по 25 серпня 2013року, таємно викрала її заощадження в сумі 7 000 гривень, чим заподіяла їй матеріальну шкоду.

З огляду на наведене, просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в її користь матеріальну шкоду в сумі 7000 гривень.

В ході розгляду даної справи, при попередньому судовому засіданні, ухвалою суду від 21.11.2013року (а.с.16) за клопотанням позивача залучено до участі у даній справі в якості співвідповідачів батьків неповнолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_5

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та просить суд стягнути вищевказану суму заборгованості з відповідачів у найкоротші строки, оскільки кошти їй потрібні на лікування.

Відповідач ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнали повністю, та пояснили суду, що погоджуються повністю відшкодувати майнову шкоду завдану позивачці, але частинами у розмірі 700 грн. щомісячно.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнала та пояснила суду, погоджується відшкодовувати майнову шкоду щомісячно у розмірі 500-700 гривень.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, хоча був своєчасно та належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, а також від нього надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. У клопотанні азначив ,що відповідальності за вчинене донькою кримінальне правопорушення не несе, оскільки не проживає з нею і її вихованням не займається.

Представник третьої особи Мостиської РДА Львівської області як органу опіки та піклування, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечила.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Згідно ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, проживаючи у житловому будинку ОСОБА_1 - позивача у справі, що знаходиться за адресою: м. Мостиська, вул. Рудниківська, 12, Львівської області, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, у період часу з 12.08.2013року по 25.08.2013року, шляхом вільного доступу, таємно викрала гроші на загальну суму 7 000 гривень, чим своїми діями, завдала потерпілій ОСОБА_1 матеріальної шкоди на вказану вище суму.

Вказані обставини встановлені ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 31.10.2013року у справі №448/1566/13-к, яка набрала законної сили, якою такі дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч.1 і ч.2 ст.185 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 провадженням закрито та звільнено її від кримінальної відповідальності у звязку з передачею на поруки педагогічному колективу Мостиської ЗСШ №2 І-ІІІ ступенів.

В добровільному порядку вищевказана майнова шкода завдана потерпілій ОСОБА_1 на даний час не відшкодована, що визнається і не оспорюється відповідачами.

Відповідно до ч.3 ст.33 Цивільного кодексу України неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.

Статтею 1179 ЦК України встановлено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ч. 1 ст. 1166 ЦК України, де вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно свідоцтва про народження серії І-СГ №148002 від 14.05.1997року, яке міститься в матеріалах справи, ОСОБА_2 народилася 29.04.1997року, тобто на даний час вона досягнула 16 років та є неповнолітньою особою. Її батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 співвідповідачі у справі.

Як встановлено судом та підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1336389 від 27.08.2003року відповідач ОСОБА_2 є власником 29/100 частин житлового будинку №12 по вул. Рудниківській в м.Мостиська Львівської області, на підставі договору дарування за реєстровим №1812 від 26.08.2003року.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №1241976 від 14.08.2003року, загальна вартість житлового будинку №12 по вул. Рудниківській в м. Мостиська Львівської області, станом на момент укладення договору дарування складає 27 702 гривні. В такому випадку, вартість 29/100 частин даного будинковолодіння, що належать неповнолітній ОСОБА_2 становить близько 8 000 гривень, що перевищує суму заподіяної ОСОБА_1 майнової шкоди.

Оскільки сторонами у справі клопотань щодо призначення експертизи для встановлення вартості майна подарованого ОСОБА_2 (29/100 частин будинковолодіння) не заявлялось, судом враховується те, що така вартість нерухомого майна визначена станом на дату видачі даного витягу, тобто станом на 14.08.2003року становила близько 8000 гривень, і з цього часу могла значно збільшитись, що повністю покриває суму завданої позивачу майнової шкоди.

З огляду на наведене, оскільки неповнолітня відповідач ОСОБА_2 внаслідок вчинення нею злочину передбаченого ч.1 і ч.2 ст.185 КК України спричинила позивачу ОСОБА_1 майнову шкоду на суму 7000 гривень, та в ході розгляду даної справи судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 є власником майна достатнього для відшкодування завданої нею майнової шкоди, то вона, відповідно до вимог ст.1179 ЦК України, повинна нести відповідальність самостійно на загальних підставах. А відтак, суд вважає необхідним стягнути вищевказану суму заборгованості з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1

За таких обставин, батьки неповнолітньої ОСОБА_2 - співвідповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільняються від обовязку відшкодувати завдану нею майнову шкоду.

Згідно ст.30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачами і відповідачами можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно із ст.1183 ЦК України, батьки зобовязані відшкодувати шкоду завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обовязків.

За таких умов, суд за клопотанням позивача залучив до участі у справі як співвідповідачів батьків позбавлених батьківських прав неповнолітньої ОСОБА_2, маму ОСОБА_4 та батька ОСОБА_5.

Однак, оскільки неповнолітня ОСОБА_2 має майно, яке повністю покриває суму завданої нею майнової шкоди, то суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування шкоди батьками до задоволення не підлягають.

Таким чином, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, зясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки та зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, 7 000 (сім тисяч) гривень завданої нею майнової шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок, які перерахувати на рахунок №31213206700252, код отримувача ЄДРПОУ:37929037, МФО:825014, призначення платежу «судовий збір, п.1.1 Закону».

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили «___»______ 20 р.

Суддя Ю.Б. Білоус