Решение № 36045314, 10.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 915/1731/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді: Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Прудниковій Т.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Іщенко Н.С., довіреність №6253/01 від 26.09.2012р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а, код ЄДРПОУ 31319242)

до відповідача: Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» (54018, м. Миколаїв, вул. Олійника, 9-А, код ЄДРПОУ 32884814)

про: стягнення 23703,50 грн., -

Суть спору: Обласне комунальне підприємство «Миколаївоблтеплоенерго» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» 23703,50 грн., з яких: 22354,37 грн. основного боргу за договором №92.03 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 12.03.2013р., 1113,83 грн. пені та 235,30 грн. трьох відсотків річних.

Підставою позовних вимог ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» стало порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної сплати поставленої йому теплової енергії за період з 01.01.2013р. по 15.04.2013р.

12.11.2013р. за вх.№22177/13 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо обґрунтування періодів нарахування пені та 3% річних.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.11.2013р. задоволено клопотання сторін та продовжено строк вирішення спору по справі №915/1731/13 до 10.12.2013р.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.11.2013р. проти задоволення позову не заперечував.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 12.11.2013р. оголошено перерву до 10.12.2013р. о 14:30.

У судове засідання 10.12.2013р. представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженого представника відповідача на розписці від 12.11.2013р. про оголошення перерви у судовому засіданні, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача у судовому засіданні 10.12.2013р.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

12 березня 2013 року між Обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго» (Виконавець, позивач) та Житлово-комунальним підприємством Миколаївської міської ради «Південь» (Споживач, відповідач) був укладений договір №92.03 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, згідно з п.1.2 якого Виконавець зобов'язався виробляти, транспортувати та постачати теплову енергію (послуги теплопостачання), а Споживач - використовувати теплову енергію для об'єктів, перерахованих у Додатку №1 цього договору.

У відповідності до п.п. 1.4 та 1.4.1 договору розрахунки за послуги теплопостачання - централізоване опалення здійснюються: при наявності приладів обліку для всіх Споживачів - згідно тарифу за 1 Гкал з оплатою протягом опалювального періоду. У випадку припинення роботи теплолічильника - по тарифу, що діє в опалювальному періоді для певної категорії споживачів за опалення 1 кв.м. загальної площі з оплатою на протязі опалювального періоду або року.

За п.1.6 договору розрахунки за послуги теплопостачання здійснюються за тарифами, затвердженими у встановленому законодавством порядку. При розрахунках нараховується податок на додану вартість додатково до тарифу без ПДВ. При зміні тарифів на послуги теплопостачання, нові тарифи обов'язкові для сторін договору з моменту їх введення.

Відповідно до п.1.7 договору усі розрахунки по даному договору здійснюються щомісячно протягом опалювального періоду, або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць на підставі наданих рахунків на передплату для бюджетних організацій та у розмірі, вказаному у Додатку №1 до договору для інших груп споживачів до 5 числа поточного місяця.

Згідно з п.1.8 договору остаточний розрахунок здійснюється відповідно рахунку-фактури: до 25 числа поточного місяця бюджетними організаціями; до 20 числа місяця, наступного за звітним, іншими групами споживачів.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені в п.1.8 договору, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Виконавця суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Пеня нараховується за останні шість місяців, що передували зверненню до суду.

Договір діє з 01.01.2013р. до 01.01.2018р. та враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого договору (п.6.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов вищевказаного договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію за період з 01.01.2013р. по 15.04.2013р. на загальну суму 22354,37 грн., що підтверджується копіями нарядів на вмикання системи опалення №8477 від 08.10.2012р., №8470 від 08.10.2012р., нарядів на вимикання системи опалення №646 від 04.04.2013р., №653 від 04.04.2013р. (а.с. 11-14).

Позивачем були виставлені та направлені відповідачу рахунки на оплату спожитої теплоенергії на загальну суму 22354,37 грн. (копії та докази надсилання - а.с. 17-20).

Таким чином, позивачем свої договірні зобов'язання були виконані в повному обсязі.

Натомість відповідач своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати за поставлену теплову енергію належним чином не виконував, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем за період з 01.01.2013р. по 15.04.2013р. у сумі 22354,37 грн.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 22354,37 грн., а також нарахованих за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати наданих послуг з постачання теплової енергії за період з 21.04.2013р. по 31.08.2013р. пені в сумі 994,06 грн. та 3% річних у сумі 209,65 грн. (по рахунку №92.03 від 14.03.2013р.) та за період з 21.05.2013р. по 31.08.2013р. пені в сумі 119,77 грн. та 3% річних у сумі 25,65 грн. (по рахунку №92.03 від 24.04.2013р.).

Відповідач проти задоволення позову не заперечив.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач свої зобов'язання в частині оплати за спожиту теплову енергію не виконав, в результаті чого у нього наявна заборгованість перед позивачем за договором №92.03 на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії від 12.03.2013р. в розмірі 22354,37 грн., господарський суд вважає, що позовні вимоги ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» про стягнення з відповідача основного боргу у визначеній сумі є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

У ч.6 ст. 231 ГК України також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного Банку України, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сплата відповідачем пені передбачена п.5.1 договору, згідно з яким в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені в п.1.8 договору, Споживач зобов'язаний сплатити на користь Постачальника суму заборгованості з урахуванням за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Господарський суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення пені за період з 21.04.2013р. по 31.08.2013р. у сумі 994,06 грн. (нарахована по рахунку №92.03 від 14.03.2013р.) та за період з 21.05.2013р. по 31.08.2013р. у сумі 119,77 грн. (по рахунку №92.03 від 24.04.2013р.) за неналежне виконання договірних зобов'язань в частині своєчасної оплати теплової енергії - є правомірними, підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі п.5.1 договору, вимог ст.ст. 230-232 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України.

При цьому господарський суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок пені, вважає його обґрунтованим та таким, що зроблений з повним дотриманням норм чинного законодавства України.

Таким чином, загальний розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1113,83 грн.

Щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд приймає до уваги наданий позивачем розрахунок 3% річних, вважає його обґрунтованим та таким, що зроблений з повним дотриманням норм чинного законодавства України.

Враховуючи вищевикладене, є підставними та підлягають задоволенню позовні вимоги ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» в частині стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.04.2013р. по 31.08.2013р. у сумі 209,65 грн. (по рахунку №92.03 від 14.03.2013р.) та за період з 21.05.2013р. по 31.08.2013р. у сумі 25,65 грн. (по рахунку №92.03 від 24.04.2013р.), тобто, загальний розмір 3% річних склав 235,30 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вимогами ч.1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» про стягнення з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» 22354,37 грн. основного боргу, 1113,83 грн. пені та 235,30 грн. трьох відсотків річних є повністю обґрунтованими, правомірними, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» (54018, м. Миколаїв, вул. Олійника, 9-А, код ЄДРПОУ 32884814) на користь Обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго» (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А, код ЄДРПОУ 31319242) 22354 (двадцять дві тисячі триста п'ятдесят чотири) грн. 37 коп. боргу, 1113 (одну тисячу сто тринадцять) грн. 83 коп. пені, 235 (двісті тридцять п'ять) 30 коп. трьох відсотків річних та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 16 грудня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська