Постановление суда № 36041755, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2013 року К/800/42363/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Ємельянової В.І.,

Олендера І.Я., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2013 року по справі № 0522/7039/2012

за позовом ОСОБА_4

до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної

в м. Донецьку ради (далі - Управління)

про зобов'язання виплатити суми недоплаченої допомоги по догляду за

дитиною до досягнення нею трирічного віку,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити з травня 2009 року перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язання виплатити недоплачену щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, відповідно до статті 15 Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-ХІІ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (далі - Закон № 2811-ХІІ).

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 28 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позовні вимоги задоволено частково.

Позовні вимоги щодо нарахування та здійснення виплати ОСОБА_4 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 11 травня 2009 року по 29 липня 2011 року залишено без розгляду.

Зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_4 недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом, відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» за період з 30 липня 2011 року по 22 березня 2012 року з врахуванням фактично виплачених сум.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_4 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції, оскільки судом неправомірно на підставі статтей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з пропуском позивачем шестимісячного строку на звернення до суду з адміністративним позовом позовні вимоги за період з 11 травня 2009 року по 29 липня 2011 року залишено без розгляду.

За приписами частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Оскільки позивач вбачає незаконність оскаржуваного судового рішення в тому, що судом апеляційної інстанції позовні вимоги за період з 11 травня 2009 року по 29 липня 2011 року безпідставно залишено без розгляду, суд касаційної інстанції перевіряє їх законність та обґрунтованість в цій частині в межах касаційної скарги.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтями 99 та 100 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) регламентовано та встановлено правила щодо строків звернення до суду та наслідків їх пропуску в адміністративному судочинстві.

Частинами 1 та 2 статті 99 КАС України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 КАС України при відкритті провадження суд перевіряє, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Частиною 1 статті 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 у позові просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати Управління здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з травня 2009 року.

ОСОБА_4 з 11 травня 2009 року щомісячно отримувала державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

До суду ОСОБА_4 звернулась 30 січня 2012 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про залишення позовних вимог ОСОБА_4 за період з 11 травня 2009 року по 29 липня 2011 року без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даним адміністративним позовом, встановлений частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій, а тому у відповідності до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного від 9 липня 2013 року - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ємельянова В.І.

Судді Олендер І.Я.

Рецебуринський Ю.Й.