Постановление суда № 36036784, 16.12.2013, Господарський суд Одеської області

ONT class="fs61">ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"16" грудня 2013 р.

№ 916/13/1976

Суддя Д’яченко Т.Г., розглянувши матеріали від 12.12.2013р. вх. № 5245/13

За позовом: Державної установи "Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одеса"

До відповідачів: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"

Про: стягнення 23504,93 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державна установа "Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одеса" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. ГСОО №5245/13), у якій просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" 23504,93 грн.

Відповідно до положень ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати судового збору визначається Законом України „Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Згідно положень ч.2 ст.4 Закону України „Про судовий збір” ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви не майнового характеру встановлено у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2013 рік” розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013 р. складав 1147 грн.

При цьому, згідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. за № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” якщо в позовній заяві об’єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов’язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Як встановлено судом, позовна заява Державної установи "Пункт тимчасового розміщення біженців у м. Одеса" містить майнову вимогу про стягнення 23504,93 грн., у зв’язку з чим підлягає оплаті судовим збором у розмірі 1720,50 грн., із розрахунку 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Додана позивачем до позовної заяви квитанція №5545 від 11.12.2013 р. свідчить про сплату судового збору в державний бюджет України в розмірі 470,10 грн., тобто сума судового збору сплачена позивачем не у встановленому діючим законодавством розмірі.

Відсутність у матеріалах позовної заяви документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі засвідчує невиконання вимог ст. 57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Крім того, в силу вимог ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як встановлено судом, матеріали позовної заяви не містять доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки поштова квитанція від 12.12.2013р. не містить даних про точну адресу відповідача - Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ", на яку направлялось поштове відправлення, а також даних про те, які саме документи були направлені, тому вказана поштова квитанція не може бути доказом надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу та розцінюватись судом як доказ виконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України позивачем.

Відсутність у матеріалах позовної заяви доказів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. п. 4,6 ст.63 ГПК України.

З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.

При цьому, сума судового збору, сплачена за подання позовної заяви у розмірі 470,10грн. на підставі квитанції №5545 від 11.12.2013 р., з урахування п. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” повертається за ухвалою суду позивачу.

Керуючись п. п. 4, 6 ч. 1 ст.63, ст. 86 ГПК України суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Державної установи "Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одеса" (від 12.12.2013р. вх. № 5245/13) – повернути позивачу без розгляду.

2. Повернути Державній установі "Пункт тимчасового розміщення біженців у м.Одеса" (65037, м.Одеса, вул. З. Космодем’янської, буд. 7, код 33139403) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 470 (чотириста сімдесят) грн. 10 коп., сплаченого за подання позовної заяви на підставі квитанції №5545 від 11.12.2013 р.

Додаток: позовна заява з додатками на 69 аркушах.

Суддя Д'яченко Т.Г.