Постановление суда № 36031916, 04.12.2013, Львовский апелляционный административный суд

Дата принятия
04.12.2013
Номер дела
2а-8494/09/2270/02
Номер документа
36031916
Форма судопроизводства
Административное
Государственный герб Украины

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р. Справа № 29900/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Дяковича В.П., Рибачука А.І.;

за участю секретаря судового засідання - Дяківнич Г.Й.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2009 року, Хмельницьким окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агроекспорт" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Хмельницькому № 0000382301/3/7022 та № 0001202301/3/7023 від 04 вересня 2009 року; податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Хмельницькому від 19 листопада 2009 року № 00001212302/0/9193, від 16 грудня 2009 року № 0001212302/1/9757, від 01 березня 2010 року № 0001212302/2/2286 (з урахуванням подальшого збільшення розміру позовних вимог).

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки суперечать вимогам ст.ст. 1,5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницькому від 04 вересня 2009 року № 0000812302/3/7022 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 337455,00 грн., за штрафними санкціями 168728,00 грн., всього 506183,00 грн.; податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницькому від 04 вересня 2009 року № 0001202301/3/7023 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 215898,00 грн., за штрафними санкціями 107949,00 грн., всього 323847,00 грн.; податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницькому від 19 листопада 2009 року № 00001212302/0/9193, від 16 грудня 2009 року № 0001212302/1/9757, від 01 березня 2010 року № 0001212302/2/2286 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 450115,00 грн., за штрафними санкціями 225058,00 грн., всього 675173,00 грн.

Зазначену постанову мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджуються договірні відносини між позивачем та ПП "Іділія-Плюс-V", ТзОВ "Фірма "Тонус", ТзОВ "Колос", ТзОВ "Центр НТР та ЗІ", ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", ВАТ "Птахокомбінат".

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, судом першої інстанції не взято до уваги те, що за даними бухгалтерського обліку ТзОВ "Агроекспорт" за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2008 року рахувалася кредиторська заборгованість по розрахунках з постачальниками. Також вказано, що до складу валового доходу не включено безповоротну фінансову допомогу, отриману платником податку в звітному періоді.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задоволити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що відповідачем у відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04 грудня 1990 року з 12 по 23 січня 2009 року та з 26 по 30 січня 2009 року ДПІ у м. Хмельницькому проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Агроекспорт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 3 вересня 2008 року.

При проведенні перевірки відповідачем виявлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5, п.п. 7.3.2 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, в сумі 337455,00 грн. та п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 250615,00 грн.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 06 лютого 2009 року № 969/23-4/32342581.

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарг позивача ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 04 вересня 2009 року № 0000382301/3/7022 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 337455,00 грн., за штрафними санкціями 168728,00 грн., всього - 506183,00 грн., № 00001202301/3/7023 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 215898,00 грн., за штрафними санкціями 107949,00 грн., всього - 323847,00 грн.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України№ 327 від 10 серпня 2005 року, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства (п. 1.5 Порядку № 327). Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, і з посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до безповоротної фінансової допомоги відноситься сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, а згідно з п. 1.25 ст. 1 цього ж Закону безнадійною заборгованістю є заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Встановлено, що акт перевірки від 06 лютого 2009 року № 969/23-4/32342581 не містить викладення факту порушення п.п. 4.6.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно, відповідачем без достатніх законних підстав зроблено висновки про порушення позивачем вимог п.п. 4.6.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"внаслідок невключення до складу валових витрат 89181,00 грн. та завищення валових витрат на суму 74317,00 грн.

Так, в акті перевірки не зазначено на підставі яких саме договірних відносин, розрахунків та відповідно яких розрахункових документів виникла безнадійна заборгованість.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 та ч. 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином, невстановлення податковим органом моменту початку перебігу строку позовної давності свідчить про передчасність висновків щодо допущення позивачем порушень.

Також встановлено, що між позивачем та ПП "Іділія-Плюс-V" 1 вересня 2006 року укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого "Іділія-Плюс-V" продає, а ТзОВ "Агроекспорт" купує метал та інші товари. Відповідно до видаткових накладних, податкових накладних, квитанцій до прибуткових касових ордерів, позивачем віднесено до валових витрат, витрати на загальну суму 1174247,00 грн., до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 226511,00 грн.

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.5 ст. 5 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7.

Згідно з п.п. 11.2.1 п. 11. 2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податків на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до положень пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не включаються до складу валових витрат, зокрема, будь-які витрати, не підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В свою чергу, стаття 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлення ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року, тобто підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Згідно з п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції вірно вказує, що між позивачем та ПП "Іділія-Плюс-V" існували договірні відносини, що підтверджується укладеними між ними угодами, платіжними документами, накладними, належним чином оформленими податковими накладними, відповідно, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат 1174247,00 грн. та віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ 226511,00 грн. у зв'язку з виконанням господарського договору, укладеного між ТзОВ "Акроекспорт" та ПП "Іділія-Плюс-V".

У період з 22 жовтня по 22 листопада ДПІ у м. Хмельницькому проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агроекспорт" з питань достовірності декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2009 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з грудня 2008 року по вересень 2009 року.

За результатами перевірки складено акт від 09 листопада 2009 року № 10975/23-4/32342581. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено значення рядка 27 декларації з ПДВ (сума податку, що підлягає сплаті до бюджету) у розмірі 450115,00 грн.

На підставі акту перевірки та за результатами розгляду скарг позивача ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2009 року № 0001212302/0/9193, від 16 грудня 2009 року № 0001212302/1/9757, від 01 березня 2010 року № 0001212302/2/2286 про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість за основним платежем 450115, 00 грн., за штрафними санкціями 225058, 00 грн., всього - 675173,00 грн.

Висновки відповідача ґрунтуються на встановленні факту реалізації позивачем піску за ціною нижче ціни придбання, внаслідок чого занижено базу оподаткування ПДВ на 28560,00 грн. та занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 5712, 00 грн.

Відповідно до п.п. 1.20.10 п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до нарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із закону, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом. Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Згідно з вимогами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" п.п. 4.2.2 ст. 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відстуністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податку може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені в декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до п.п. 4.3.2 п 4.3 ст. 4 цього ж Закону за непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрати платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону. Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків полає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

Згідно з п.п. 4.3.3 п. 4.3 ст. 4 методика визначення суми податкових зобов'язань за непрямими методами затверджується законом і є загальною для всіх платників податків. Порядок застосування непрямих методів визначення суми доходів фізичної особи визначається з урахуванням норм закону з питань оподаткування доходів фізичних осіб. Таким чином, визначення податкового зобов'язання платнику податків на підставі даних позивача щодо вартості придбання піску за своєю суттю є непрямим методом визначення суми податкового зобов'язання, порядок застосування якого на даний час законодавчо не визначений, через що останній не підлягає застосуванню.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про правильність висновків суду першої інстанції щодо безпідставності визначення відповідачем податкового зобов'язання по ПДВ на суму 5712,00 грн. внаслідок реалізації позивачем піску за ціною нижче вартості придбання.

Висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтуються на встановленні факту завищення суми податкового кредиту за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року на суму 1062841 грн. податку на додану вартість, внаслідок віднесення суми ПДВ по операціях, що фактично позивачем не здійснювались в тому числі: - 935072,00 грн. з ТОВ "Фірма Тонус", 3333, 00 грн. з ТОВ "Колос", 34218,00 грн. з ТОВ "Центр НТР", 39166,00 грн. з ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", 23412,00 грн. з ВАТ "Птахокомбінат", 27640,00 грн. з ТОВ "Пі-К".

Встановлено, що між позивачем та ТОВ "Фірма "Тонус" 03 липня 2006 року укладено договір № 1 підряду на капітальне будівництво, відповідно до якого ТОВ "Фірма "Тонус" зобов'язується виконувати будівельно-монтажні роботи по будівництву житлового будинку у м. Хмельницький, вул. Свободи 7Б/1, виконання договору підтверджується робочим проектом 120-квартирного житлового будинку, дозволами на виконання будівельних робіт № 82 від 29 травня 2006 року та № 0097 від 16 лютого 2009 року, актами виконання підрядних робіт, та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, договором пайової участі в будівництві укладеним між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Агроекспорт" № 1 від 25 грудня 2005 року та договором № 1 від 01 листопада 2005 року, Договором № 3487 на розробку науково-технічної продукції від 07 липня 2005 року укладеним між Інститутом "Хмельницькагропроект" та позивачем, також факт договірних відносин між ТОВ "Агроекспорт" та ТОВ "Фірма "Тонус" підтверджується довідкою від 18 листопада 2009 року № 11515/23-4/23845071 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Фірма" Тонус" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Агроекспорт" за період з грудня 2008 року по вересень 2009 року та листом директора ТОВ "Фірма "Тонус" № 322 від 07 грудня 2009 року, направленого на адресу ДПІ у м. Хмельницькому.

Щодо підтвердження реальності існування договірних відносин між між позивачем та ТзОВ "Фірма "Тонус", ТзОВ "Колос", ТзОВ "Центр НТР та ЗІ", ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", ВАТ "Птахокомбінат", суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Між позивачем та ТзОВ "Колос" укладено договір купівлі-продажу каркасу теплиці, що підтверджується податковою накладною від 01 вересня 2009 року № 72 та довідкою від 04 грудня 2009 року № 912-23-03785800 про результати позапланової (невиїзної) перевірки сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колос" з питань взаємовідносин з ТОВ "Агроекспорт" за вересень 2009 року.

Між позивачем та ТОВ "Центр НТР та ЗІ" укладено договір купівлі-продажу пшениці від 15 липня 2009 року № 16-3, що підтверджується видатковою накладною від 03 вересня 2009 року № РН-4-3-09 на загальну суму 205313,46 грн., податковою накладною від 03 вересня 2009 року № 9, картками аналізу зерна форми № 47.

Між позивачем та ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" укладено договір поставки № 111 від 16 вересня 2009 року на виконання якого позивач одержав напівтуші свинячі заморожені для промислової переробки загальною вартістю 235000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № СМК-047986 від 16 вересня 2009 року, податковою накладною від 16 вересня 2009 року № 47124, ветеринарними свідоцтвами, експертними висновками від 03 вересня 2009 року № 1310/1 та довідкою від 11 березня 2010 року № 335/23-20/00443424 про результати позапланової перевірки ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Агроекспорт" за період з 01вересня 2009 року по 30 вересня 2009 року.

Між позивачем та ВАТ "Птахокомбінат" укладено угоду поставки філе птиці, що підтверджується податковими накладними № ГП-2597 від 06 вересня 2009 року на загальну суму 66931,20 грн., № ГП-2474 від 29 серпня 2009 року на загальну суму 73542,00 грн., податковими накладними від 26 серпня 2009 року № 01274, від 06 вересня 2009 року № 01344, ветеринарними свідоцтвами АБ-02 № 263706, АБ-02 № 262329, посвідченнями про якість, договором зберігання № 1 від 01 січня 2009 року, актами здачі-приймання від 20 серпня 2009 року, 06 вересня 2009 року, 16 вересня 2009 року та довідкою від 04 листопада 2009 року № 115/23/04366719 про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ВАТ "Птахокомбінат" "Бершадський" з питань правових відносин з ТОВ "Агроекспорт" за період з 01 серпня 09 року по 30 вересня 2009 року.

Правильними є висновки суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень позивача про нікчемність укладених договорів.

Так, згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є лише правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до частини 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Враховуючи ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин недійсність якого встановлена законом, а не висновками акту податкової перевірки.

Вказані в актах перевірки складених податковими органами недоліки чи порушення, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Суд апеляційної інстанції вважає, що між позивачем та ТзОВ "Фірма "Тонус", ТзОВ "Колос", ТзОВ "Центр НТР та ЗІ", ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", ВАТ "Птахокомбінат" здійснювались господарські операції, що підтверджується укладеними між ними угодами, платіжними документами, накладними, актами приймання-передачі, належним чином оформленими податковими накладними, довідками зустрічних перевірок.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницькому № 0000812302/3/7022, № 0001202301/3/7023 від 04 вересня 2009 року; податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Хмельницькому від 19 листопада 2009 року № 00001212302/0/9193, від 16 грудня 2009 року № 0001212302/1/9757, від 01 березня 2010 року № 0001212302/2/2286 - не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року в справі № 2а-8494/09/2270 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: А.І. Рибачук

В. П. Дякович

Ухвалу складено в повному обсязі 09 грудня 2013 року

Предыдущий документ : 36031911
Следующий документ : 36031992