№ 36029352, 16.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7255/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С. при секретарі Свириді Х.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ МЕДІА» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001082250, №0001092250 від 19.04.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОСТ МЕДІА» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001082250, №0001092250 від 19.04.2013 року.

В судовому засіданні 10.12.2013 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач в перевірені податкові періоди мав господарські відносини з контрагентом ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА», оплатив отримані від нього кур'єрські послуги, в тому числі суми ПДВ, отримав від нього податкові накладні, в зв'язку із чим правомірно сформував валові витрати та податковий кредит з ПДВ у зазначених податкових періодах. Представник відповідача був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (підпис представника у довідковому листі на обкладинці справи), але в судове засідання не прибув без поважних причин, а тому, на підставі положень ч.4 ст.128 КАС України, справа слухалась за його відсутності за наявними в справі запереченнями та доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в справі письмові докази суд встановив наступні факти та обставини:

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно ст.ст.7,10,11 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування та стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому позовні вимоги щодо оскарження його актів з цього приводу, на підставі положень ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

На підставі наказу керівника ДПІ від 21.03.2013 року №828 та повідомлення про проведення перевірки посадовими особами відповідача, згідно п.78.1.1 п.78 ПК України в період з 25.03.2013 року по 29.03.2013 року була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА» за період січень, лютий, квітень-липень 2010 року.

За результатами зазначеної перевірки був складений акт №2184/22-5/35696588 від 03.04.2013 року (а.с.12-20), на підставі якого, відповідачем 19.04.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення №0001082250 (а.с.84) щодо визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19521,00 грн., штрафних санкцій в сумі 4880,00 грн. та №0001092250 (а.с.85) про нарахування податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 15617,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 3904,00 грн.

Представники позивача вважає, що на момент здійснення господарських операцій з контрагентом, цей суб'єкт був зареєстрований в ЄДРЮОФОП, окремо зареєстровані податковим органом в якості платника податків в тому числі й мало свідоцтво платника ПДВ, в зв'язку із чим, виписані цим підприємством податкові накладні були достатньою підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємства за відповідні податкові періоди, а тому повинні бути визнані протиправними дії податкового органу щодо складання акту перевірки та визнані протиправними податкові повідомлення-рішення.

У власних запереченнях проти позову (а.с.41-46) представник відповідача заперечує проти задоволення позову та зазначає, що позивачем здійснювались господарські операції з контрагентами, укладені з ними угоди мали фіктивний характер, з метою надання податкової вимоги позивачу, адже фактично господарські операції не виконувались, товарно-матеріальні цінності не передавались та не перевозились, а видані документи первинного бухгалтерського та податкового обліку не могли бути підставою для формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємства у зазначених податкових періодах.

Суд вважає, що оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення прийняті в межах вимог чинного законодавства, виходячи з наступного.

Згідно наданим до суду документів первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємство ТОВ «ПОСТ МЕДІА» у зазначені податкові періоди мало взаємовідносини з Приватним підприємством «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА».

Без укладання письмового договору за цими документами контрагент позивача надав йому кур'єрські послуги, що підтверджується рахунками на проведення оплати вартості послуг, актами приймання-передачі виконаних робіт та податковими накладними (а.с.21-30,100-144).

У відповідності до приписів ч.4,5 ст.11 КАС України судом перевірялось товарність вказаних господарських операцій в ході чого було встановлено наступне.

Відповідно до зазначених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача йому надавались кур'єрські послуги, однак в первинних бухгалтерських документах відсутнє зазначення про те які саме кур'єрські послуги надані, в якої кількості, за якими адресами здійснено доставка, докази отримання адресатами кореспонденції, що не дає змоги погодитись з представником позивача, що вказані послуги використовувались позивачем у цих податкових періодах для отримання загального прибутку діяльності підприємства.

Згідно із пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) «не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку».

Представник позивача в судовому засіданні не зміг пояснити які саме кур'єрські послуги були надані ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА» позивачу за цими документами та як вони були використані позивачем у власній діяльності.

Таким чином в порушення пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «ПОСТ МЕДІА» до складу валових витрат віднесено вартість витрат з придбання послуг без підтвердження їх використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки представником позивача не надано доказів використання ним у власній господарській діяльності кур'єрських послуг, отриманих протягом зазначених податкових періодів від ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА» він не мав права формувати податковий кредит з ПДВ, сплаченого постачальнику послуг на підставі отриманих від нього податкових накладних.

Окрім того, під час офіційного з'ясування обставин справи суд також встановив обставини, які свідчать про неможливість контрагента позивача ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА» фактично надавати вказані кур'єрські послуги позивачу.

Так, згідно акту про неможливість проведення перевірки ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА» від 07.04.2011 року №565/23-513/35769535 (а.с.54-70) встановлено, що вказане підприємство згідно видів діяльності не надає кур'єрські послуги, підприємство не мала основних фондів та активів, на ньому працювало 5 осіб, але враховуючи загальну вартість наданих цим підприємством послуг, воно не могло забезпечити реальне їх виконання цією кількістю персоналу.

Згідно постанови про порушення кримінальної справи, прийняття її до свого провадження та об'єднання кримінальних справ в одне провадження від 20.04.2012 року (а.с.47-53) під час проведення досудового слідства встановлено, що ПП «ОДЕСЬКА ТЕХНОПРОМИСЛОВА ГРУПА» входила до складу «конвертаційного центру», якій було організовано групою осіб для надання послуг з надання податкової вигоди для існуючих СГД по податку на прибуток та додану вартість шляхом оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку по фіктивним господарським операціям.

Відтак, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, документально не підтверджені та не відповідають чинному законодавству, отже не підлягають задоволенню повністю на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОСТ МЕДІА» до ДПІ у Приморському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001082250, №0001092250 від 19.04.2013 року - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня виготовлення та підписання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний 16 грудня 2013 року.

Суддя Єфіменко К.С.