Решение № 36025349, 12.12.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/10543/13-ц

Провадження № 2/750/3268/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.12.2013 року м.Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:

головуючого - судді Карапута Л.В.,

при секретарі Руденок В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про зняття арешту із майна,

в с т а н о в и в :

24.10.2013 позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про зняття арешту із рухомого майна належного йому, що було накладено постановою старшого державного виконавця Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 24.09.2013 року.

Позивач в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_2 відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи сповіщалися належними чином, подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі та не заперечували проти задоволення позову.

Згідно частини 2 статті 197 ЦПК України справа розглянута без застосування технічної фіксації.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Чернігівським районним судом Чернігівської області 17.04.2006 року виданий виконавчий лист № 2-241/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.03.2006 року до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, позивач вчасно сплачував аліменти на утримання дитини.

Постановою державного виконавця Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 помилково 24.09.2013 року накладено арешт на все рухоме майно належне позивачу.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Системний аналіз зазначених положень Закону дає суду підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду. Право зняття арешту з майна належить лише державному виконавцю того органу державної виконавчої служби, який цей арешт накладав.

Вимога позивача про зняття арешту з рухомого майна належного ОСОБА_1, накладеного постановою старшого державного виконавця Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 24.09.2013 року є такою, що ґрунтується на законі, заявлена до належних відповідачів, а тому підлягає задоволенню.

Отже, даний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити.

Зняти арешт з рухомого майна належного ОСОБА_1 накладеного постановою старшого державного виконавця Деснянського відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції ОСОБА_4 ВП №6911962 від 24.09.2013 року.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.В. Карапута