Решение № 36010966, 10.12.2013, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа № 2/325/164/2013

325/837/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року смт. Приазовське

Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., при секретарі Орманджи Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, відділ Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області, про визнання недійсними розпорядження голови ОСОБА_1 райдержадміністрації Запорізької області № 604 від 03.09.2012р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320909 від 17.10.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Приазовського району звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними розпорядження голови ОСОБА_1 райдержадміністрації Запорізької області № 604 від 03.09.2012р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства тадержавний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320909 від 17.10.2012 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232450001001238, виданий на підставі вказаного розпорядження ОСОБА_2, згідно якого він є власником земельної ділянки площею 0,0300 га для ведення садівництва на території Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що вказана земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_2 з порушенням вимог земельного та водного законодавства, без урахування положень ст. ст. 58-60, 116, 118, 186-1 Земельного кодексу України (, ст. ст. 1, 4, 85, 90 Водного кодексу України, оскільки вона знаходиться на відстані 300 метрів від урізу води Азовського моря, а відтак, відноситься до земель водного фонду. Земельна ділянка передана у власність відповідачу для ведення садівництва належить до категорії земель сільськогосподарського призначення та не відповідає цілям, для яких можуть використовуватись землі прибережної захисної смуги.

В порушення вимог законодавства, без урахування положень п. 2.9. Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 434 від 05.11.2004 року, положень п.п. 10, 11 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 р. № 486, головою ОСОБА_1 райдержадміністрації розпорядженням № 604 від 03.09.2012р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства затверджений проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0300 га, у т.ч. пасовища - 0,0300 га, із земель Приморсько-Посадської сільської ради у власність для ведення садівництва, яка знаходиться в прибережній захисній смузі.

Відповідно до уточненої позовної заяви (а.с.150-160) прокурор зазначає, що розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області, яке оспорюється, є незаконним і підлягає визнанню недійсним, так як встановлено наступне.

По-перше - спірна земельна ділянка знаходиться у прибережній захисній смузі та входить у зону санітарної охорони.

По-друге - у проекті землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність відсутній висновок добровільної державної експертизи в порушення п.2.1. розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області № 505 від 24.05.2011 року Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва, яким передбачено обов'язок подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на добровільну державну експертизу, ч.1, ч.2 ст.6 Закону України Про місцеві державні адміністрації (обов'язковість виконання розпоряджень голови), ч.9 ст.118, п.2ч.6ст.186-1 Земельного кодексу України (обов'язковість проведення державної експертизи землевпорядної документації).

По-третє - у проекті землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки відсутнє погодження Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, що є грубим порушенням порядку безоплатної передачі у власність спірної земельної ділянки та вимог п.2ч.7ст.118, п.1ч.8ст.118, ч.9ст.118, ч.2ст.186-1 Земельного кодексу України.

Вчетверте - у проекті землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність відсутнє погодження належного природоохоронного органу. Так, проект землеустрою цієї земельної ділянки, яка, згідно плану знаходиться на відстані 90 метрів від лиману, в порушення вимог ч.8ст.118, п.1ч.3ст.186-1 Земельного кодексу, погоджено Мелітопольським сектором регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області № 463 від 02.06.2011р., до повноважень якого, згідно п.1.4. Положення цього органу, такі функції не відносяться. Згідно п.п. 1п.7 Положення Про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.12.2006 року № 527 такі повноваження відносяться до зазначеної інспекції.

На підставі вказаного розпорядження відповідач 17.10.2012р. отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320909. У зв'язку з тим, що розпорядження є незаконним, зазначений державний акт на право власності на земельну ділянку підлягає визнанню недійсним.

Оскільки позовна вимога про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним є похідною і пов'язаною з позовною вимогою про визнання недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 райдержадміністрації Запорізької області, на підставі якого державний акт видано, то обидві позовні вимоги підлягають розгляду одночасно і за правилами цивільного судочинства.

В судовому засіданні старший прокурор прокуратури Приазовського району ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги за обставинами викладеними в позовній заяві, вважає їх обґрунтованими і підлягаючими задоволенню з підстав зазначених в позові.

Представник ОСОБА_1 райдержадміністрації ОСОБА_4, належне повідомлений про розгляд справи, в дане судове засідання не прибув по невідомій суду причині. Але, в судовому засіданні 23.07.2013 року ОСОБА_4 до зупинення провадження у справі за клопотанням останнього зазначив, що відповідач ОСОБА_1 районна державна адміністрація Запорізької області позовні вимоги не визнає.

Відповідач ОСОБА_2, місце проживання якого, згідно довідки Приазовського РС УДМС України в Запорізькій області від 02.07.2013 року (а.с.70) зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, в судове засідання не прибув, судова повістка повернута з відміткою, що адресат за вказаною адресою не проживає (а.с.174). Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України, вважається, що судовий виклик вручений належним чином.

Представники третіх осіб - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області та відділу Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Вислухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В поданій заяві як на підставу позову прокурор посилається на те, що спірна земельна ділянка площею 0,0300 га, яка передана у власність ОСОБА_2, відноситься до земель водного фонду як земля прибережних захисних смуг, оскільки знаходиться на відстані 300 метрів від урізу води Азовського моря.

Суд дійшов висновку, що позивачем це не доведено і належних та допустимих доказів про те, що спірна земельна ділянка перебуває у межах прибережної захисної смуги і відноситься до земель водного фонду в судовому засіданні не надано.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що 03.09.2012 року головою ОСОБА_1 районної державної адміністрації прийняте розпорядження № 604 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства", яким визнано підпункт 2.1. розпорядження голови райдержадміністрації від 24.05.2011 року №505 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва таким, що втратив чинність; затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2, площею 0,0300 га, у т.ч. пасовища 0.0300 га, із земель Приморсько-Посадської сільської ради у власність для ведення садівництва; передано вказану земельну ділянку у власність ОСОБА_2 для ведення садівництва, у межах згідно плану.

На підставі зазначеного розпорядження відповідачу ОСОБА_2 17.10.2012р. виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320909, відповідно до якого він є власником земельної ділянки площею 0,0300 га (кадастровий номер 2324584800:02:004:0001) на території Приморсько-Посадської сільської ради за межами населеного пункту. Цільове призначення земельної ділянки - ведення садівництва.

Статтею 19 Земельного кодексу України, в редакції станом на 03.09.2012р.- день видання спірного розпорядження, (далі - ЗК) визначений вичерпний перелік категорій земель України, які за основним цільовим призначенням поділяються на дев'ять категорій та серед них визначені: землі сільськогосподарського призначення; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі водного фонду.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії, згідно ст. 20 ЗК здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Згідно документів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме довідки про правовий статус земельної ділянки від 08.06.2011р начальника відділу Держкомзему у Приазовському районі (а.с.91), висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 16 від 09.07.2012р. в.о.заступника начальника відділу Держкомзему у Приазовському районі (а.с.94), висновку Мелітопольського сектору регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області № 463 від 02.06.2011 року (а.с.96), земельна ділянка, що передається у власність ОСОБА_2, відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення, вид угідь пасовища, землі запасу Приморсько-Посадської сільської ради.

Докази, які б вказували на те, що вказаній особі передана у власність земельна ділянка з іншої категорії земель, суду не надані.

Згідно ч.3ст.22 ЗК землі сільськогосподарського призначення можуть передаватися, в тому числі, у власність громадянам - для ведення садівництва.

В розглядаючому випадку земля передана для ведення садівництва, відповідно до вимог закону.

Згідно зі ст. 58 ЗК до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Статтею 60 ЗК визначено, що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації.

Статтею 87 Водного кодексу (ВК) України встановлено, що зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 ВК України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг розробляються в порядку, передбаченому законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 затверджено Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, яким визначено, що цей Порядок встановлює єдиний правовий механізм визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації.

Відповідно до наведених вимог законодавства водоохоронна зона із прибережною захисною смугою, як об'єкт права, існує з моменту її визначення як такого за окремим проектом землеустрою в порядку, передбаченому законом чи іншим нормативно-правовим актом.

До таких правових висновків дійшов і Верховний Суд України у постанові від 22.05.2013р. № 6-25цс13, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.

Враховуючи принцип допустимості засобів доказування, допустимим засобом доказування наявності водоохоронної зони та прибережної захисної смуги, в якості складової водоохоронної зони, має бути проект встановлення водоохоронної зони (прибережної захисної смуги), або кадастровий план земельної ділянки, на якій відображено таку зону (смугу), або містобудівна документація, яка передбачає зазначене вище.

Позивачем суду не надано будь-яких належних фактичних даних, які б свідчили про те, що станом на 03.09.2012 року, тобто на дату прийняття головою ОСОБА_1 районної державної адміністрації розпорядження № 604 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства" були визначені розмір та межі водоохоронної зони з прибережною захисною смугою на території земель Приморсько-Посадської сільської ради Приазовського району і що передана у власність ОСОБА_2 земельна ділянка площею 0.0300 га знаходилась в межах водоохоронної зони і відносилась до земель водного фонду.

На підставі викладеного, а також вимог ч.2 ст.59, ст.. 60 ЦПК, згідно яких обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, і яке не може ґрунтуватися на припущеннях. суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 передана земельна ділянка для садівництва із земель сільськогосподарського призначення, що не суперечить вимогам закону.

З тих же підстав суд вважає не доведеним, що погодження проекту землеустрою Мелітопольським сектором регулювання природокористування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області є неналежним, так як ч.8 ст.118 ЗК та п.1ч.3ст.186-1 ЗК передбачене погодження з природоохоронним органом проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки природно-заповідного та іншого природно охоронного призначення, земельної ділянки, розташованої на території чи в межах обєкта природно-заповідного фонду або в межах прибережної захисної смуги.

Окрім того, Положенням про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.12.2006 року № 527, на яке посилається позивач, не передбачене обовязкове погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч.8 ст.118 ЗК розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія). Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого

самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у

його погодженні. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Згідно вимог ст..186-1 ЗК для розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, в районах функціонують постійно діючі комісії, до повноважень яких належить забезпечення погодження документації із землеустрою відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. До складу Комісії входять уповноважені представники районного органу земельних ресурсів, містобудування та архітектури, природоохоронного та санітарно-епідеміологічного органу, органу охорони культурної спадщини.

Документація із землеустрою, погоджена Комісією, вважається такою, що погоджена органами, представники яких входять до її складу. Комісія здійснює свою діяльність у формі засідань, що проводяться не рідше одного разу на тиждень. Результати роботи Комісії оформлюються висновком, який підписується всіма її членами та скріплюється печатками органів, представники яких входять до її складу.

Тільки після отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи), згідно ч.9 ст.118 ЗК,. районна, державна адміністрація у двотижневий строк приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно розпорядження голови ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області № 388 від 19.06.2012 року (а.с.175-178), на час затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки 03.09.2012 року, така комісія була створена, але висновок комісії у вказаному проекті, в порушення вимог ч.6 ст.186-1 ЗК, відсутній.

Таким чином, суд приходить до висновку, що розпорядження голови ОСОБА_1 райдержадміністрації Запорізької області № 604 від 03.09.2012р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства винесене в порушення порядку безоплатної передачі у власність земельної ділянки, та вимог ч.8 та ч.9 ст.118, ч.6 ст.186-1 Земельного кодексу України.

У звязку з викладеним та на підставі ч.1ст.21, ст..393 ЦК України зазначене розпорядження повинно бути визнане недійсним, відповідно до вимог позивача.

Виходячи з норм ст.16 ЗК України, рішення органу виконавчої влади про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.

Державні акти на право власності на земельні ділянки, є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до розяснень у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень ст.ст. 8, 124 Конституції, ст.ст.26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27,33,34 ЦК України, ст. 15 ЦПК, ст.12 ГПК України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Виходячи з викладеного в разі визнання недійсним рішення, на підставі якого виданий державний акт про право власності на землю, останній також визнається судом недійсним.

Судовий збір в розмірі 229,40 грн. підлягає пропорційному стягненню з відповідачів, згідно ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов прокурора Приазовського району Запорізької області в інтересах держави до ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_2, треті особи на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Запорізькій області, відділ Держземагенства у Приазовському районі Запорізької області, про визнання недійсними розпорядження голови ОСОБА_1 райдержадміністрації Запорізької області № 604 від 03.09.2012р. та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 320909 від 17.10.2012 року задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження голови ОСОБА_1 райдержадміністрації Запорізької області № 604 від 03.09.2012р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №320909 від 17.10.2012 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232450001001238, виданий ОСОБА_2, згідно якого він є власником земельної ділянки площею 0,0300 га для ведення садівництва на території Приморсько Посадської сільської ради Приазовського району Запорізької області.

Стягнути із ОСОБА_1 районної державної адміністрації Запорізької області, код ЄДРПОУ 02126366, судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок №31216206700250 отримувач: УДКСУ у Приазовському районі, 22030001, код 38042754, МФО 813015, призначення платежу: судовий збір; 37370676.

Стягнути із ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок №31216206700250 отримувач: УДКСУ у Приазовському районі, 22030001, код 38042754, МФО 813015, призначення платежу: судовий збір; 37370676.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.П. Пантилус