Постановление суда № 36006437, 03.12.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/26788/13-ц

Провадження № 6/755/8696/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Зіньковській Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Публічного акціонерного товариства КБ «Інтербанк» про скасування рішення третейського суду,-

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду від 19.08.2013 року посилаючись на те, що по-перше, справа по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, так як третейське застереження, яке міститься в п.4.7 договору банківського вкладу не містить жодної істотної умови, що вимагається ст. 12 Закону України «Про третейські суди», а тому така третейська угода є недійсною. По-друге, рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, оскільки третейський суд фактично розглянув справу у спорі щодо захисту прав споживачів послуг банку. За таких обставин рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків підлягає скасуванню.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав та просив суд скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду від 19.08.2013 року.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву вважає не обґрунтованою, в зв'язку з тим, третейська угода укладена з дотриманням вимог Закону України «Про третейські суди», оскільки є невід'ємною частиною договору, який містить відомості про сторін (найменування, адреси), дату укладення, всі положення статті 12 Закону України «Про третейські суди» щодо виду і форми третейської угоди були додержані сторонами. Крім того, третейським застереженням передбачено спір про повернення банківського вкладу, а тому це не є спором про захист прав споживачів.

Суд, вислухавши пояснення представника заявника, представник ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, у складі третейського судді Мамченко Ю.В. від 19 серпня 2013 року позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Інтербанк» про повернення банківського вкладу та відшкодування витрат задоволено частково та стягнуто з ПАТ КБ «Інтербанк» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 15.03.2013 року у сумі 104 938 грн. 73 коп. та третейський збір у сумі 1448 грн. 39 коп. (а.с.6-9).

Частиною 2 ст. 389-5 ЦПК України, передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про третейські суди» третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди (ч. 5 ст. 12 вищевказаного закону).

У даному випадку третейська угода укладена у вигляді третейського застереження в рамках договору банківського вкладу «Строковий» №45 від 15 березня 2013 року, а саме: у пункті 4.7. договору банківського вкладу сторони передбачили, що суперечки щодо виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань вирішуються шляхом переговорів. У випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків.

Враховуючи те, що третейське застереження є невід'ємною частиною договору, який містить відомості про сторін (найменування, адреси), дату укладення, то посилання заявника на невідповідність третейської угоди положенням ст. 12 Закону України «Про третейські суди» є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, договір банківського вкладу «Строковий» №45 від 15 березня 2013 року (п. 3.2, 3.2.5. договору) містять обов'язок банка щодо повернення банківського вкладу, а у зв'язку з тим, що у п. 4.7 договору вказано, що до предмету спору відноситься будь-який спір, який виникає між сторонами щодо виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, отже, третейським застереженням передбачено спір про повернення банківського вкладу.

З копії рішення Третейського суду вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до третейського суду з позовом про повернення банківського вкладу в порядку Цивільного Кодексу України. Між ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Інтербанк» існують договірні відносини, які виникли з цивільних правовідносин. Даний спір не можна віднести до спору щодо захисту прав споживачів, оскільки ОСОБА_1 не є споживачем послуг банку, а тому його права як споживача порушені не були.

Пунктом 14 ст. 6 Закону України «Про третейські суди» передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком: справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

В той же час, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником за договором про надання споживчого кредиту, а не на договір банківського вкладу.

Таким чином, після укладення договору між сторонами виникають договірні правовідносини, а тому до спорів щодо виконання договору про повернення банківського владу Закон України «Про захист прав споживачів» не може бути застосований.

Крім того, постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснено, що у разі пред'явлення позову про захист прав споживачів відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» у заяві має бути викладено, яке саме право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; способи захисту, яких суд може вжити, тощо.

Але, позовна заява з якою ОСОБА_1 звертався до третейського суду про стягнення заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням Банком договірних зобов'язань за депозитним договором, не містила жодного посилання на норми Закону України «Про захист прав споживачів».

За таких обставин відсутні підстави для скасування рішення Третейського суду, а тому заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12 Закону України «Про третейські суди», Законом України «Про захист прав споживачів», постановою Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 389-4 - 389-6 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства КБ «Інтербанк» про скасування рішення третейського суду відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні пари її оголошенні протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя