Постановление суда № 36005587, 06.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/18905/13-к Слідчий суддя: Цвірюк Д.В.

Провадження № 11-с/790/1024/13 Доповідач: Каплієнко І.І.

У Х В А Л А

Іменем України

28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - Каплієнка І.І.,

суддів - Зубкова Л.Я., Олефір Н.О.,

при секретарі - Пластуні Д.А.,

за участю прокурора - Клочко Н.О.,

захисника - ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2013 року, у відповідності з якої задоволено клопотання старшого слідчого СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУ МВС України у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Щорсівка Генічеського району Херсонської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше неодноразово засудженого, в тому числі у 2005 році за ч. 4 ст. 296, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення ч. 3 ст. 296 КК України щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 15 000 грн.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя дійшов висновку, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України, про існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків і потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також неможливості застосування до підозрюваного ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_1 просить зазначену вище ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_2 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, посилаючись на відсутність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності з положеннями ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 296 КК України, внесені до ЄРДР 20 листопада 2013 року за № 12013220480006291 і цього ж дня ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 298 КПК України і йому повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.

У відповідності з цим повідомленням ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 20 листопада 2013 року близько 09-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля будинку №1-А по вул. Шекспіра в м. Харкові, на першому поверсі якого розташоване ПП «Людмила 2002». У ОСОБА_2 виник умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства. Вступивши у злочинну змову з невстановленою в ході досудового слідства особою, заздалегідь розподіливши між собою ролі, направлені на грубе порушення громадського порядку, ігноруючи загальноприйняті в суспільстві правила поведінки та норми моралі, підійшов до розташованого поряд автомобіля KIA Sportage, держ.номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, та наніс удар металевим предметом в заднє скло, супроводжуючи свої дії криками та грубою нецензурною лайкою, які продовжувались близько 15 хвилин. На шум вийшли працівники ПП - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які стали робити ОСОБА_2 та невстановленій особі зауваження, після чого останній з місця злочину втік. В той же час ОСОБА_2 дістав з-під курточки ніж, яким почав погрожувати ОСОБА_4 та ОСОБА_5, але його дії через 20 хвилин були ними припинені.

В результаті хуліганських дій ОСОБА_2 було пошкоджено майно, що належить ОСОБА_3, а саме розбито заднє скло в автомобілі KIA Sportage, держ.номер НОМЕР_1, чим потерпілому було завдано матеріальну шкоду.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, останній не оспорював обставин вчинення кримінального правопорушення, як вони встановленні органом досудового слідства та визнав себе винним.

Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею вивчалася можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу. Але ж, встановивши існування вищезазначених ризиків, а також оцінивши в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, враховуючи особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, не має постійного місця проживання, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 більш м'яких запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри, про існування ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,4,5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням вагомості наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, про неможливість застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, а доводи апеляційної скарги захисника правильності цього висновку слідчого судді не спростовують і тому апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2013 року про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - до 18 год. 20 хв. 19 січня 2014 року - без змін.

Головуючий:

Судді: