Постановление суда № 35988918, 06.12.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

06.12.2013 Єдиний унікальний номер 205/9498/13-а

Провадження № 6а/205/207/13

УХВАЛА

про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення

06 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, зацікавлені особи Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Відділ освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, суд,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з поданням про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Фактично судді із канцелярії Ленінського районного суду м. Дніпропетровська вищезазначене подання було передано 03 грудня 2013 року.

В обґрунтування подання заявник зазначає, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває виконавче провадження за № 38803526 з виконанням виконавчого листа за № 2а/422/582/2012 від 05.07.2013року, що видав Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, про зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради відшкодувати витрати місцевого бюджету за рахунок державного бюджету, які повязані з виплатами на харчування дітей, батьки яких постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради у сумі 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп. У відповідності до вимог ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 15.07.2013 року відкрито виконавче провадження, про що винесено відповідну ухвалу, копії якої направлено сторонам виконавчого провадження. Разом з цим, державним виконавцем боржнику надано строк для самостійного виконання рішенця. Однак, боржником рішення суду у встановлений державним виконавцем строк для його самостійного виконання не виконано в цілому, тобто, боржником виконано рішення лише в частині здійснення перерахунку (нарахування) недоплаченої державної допомоги, відповідно до чого нарахована сума недоплаченої державної допомоги за рішенням суду складає 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп. але зазначені грошові кошти не перераховані.

Далі, заявник зазначає, що з 01 січня 2013 року Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» № 4901-VІ, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання. Зазначеним законом визначено порядок виконання рішень суду про стягнення коштів з державного бюджету. Так, ст.3 цього Закону визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Також, 06.02.2013 року набрав чинності у новій редакції Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений Кабінетом Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також, іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Пунктом 3 Порядку визначено, що рішення про стягнення коштів державного або місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Таким чином, зазначений виконавчий документ не може бути скерований до органу Державного казначейства служби України для виконання в порядку гарантії держави щодо виконання судових рішень у звязку з тим, що рішення прийнято про зобовязання вчинити певні дії, а не про стягнення коштів. Таким чином, у разі якщо рішення суду не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягував перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобовязаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішень.

У звязку з вищевикладеним, державний виконавець просить суд змінити спосіб і порядок виконання постанови суду на підставі якої виконавчий лист № 2а/422/582/2012 від 05.07.2013року, що видав Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, із зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради відшкодувати витрати місцевого бюджету за рахунок державного бюджету, які повязані з виплатами на харчування дітей, батьки яких постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради у сумі 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп. на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради,на стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради відшкодувати витрати місцевого бюджету за рахунок державного бюджету, які повязані з виплатами на харчування дітей, батьки яких постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у сумі 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

Сторони у судове засідання не зявилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань від них не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.263 КАС України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Суд, дослідивши матеріали даної справи, доходить висновку, що зазначена заява про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню з огляду на нижчевикладене.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2012 року в задоволені позову Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради до Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна фінансова інспекція у Дніпропетровській області, про відшкодування коштів місцевого бюджету було відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 листопада 2012 року було скасовано та винесено нову постанову про задоволення позову. Вирішено зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради відшкодувати витрати місцевого бюджету за рахунок державного бюджету, які повязані з виплатами на харчування дітей, батьки яких постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради у сумі 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

На підставі зазначеної постанови 05 липня 2011 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 15 липня 2013 року було відкрито виконавче провадження по виконавчому листу №2а-/422/582/2012 виданого 05 липня 2013 року.

23 липня 2013 року за № 1530 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області надійшов лист боржника про проведення нарахування Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради суми витрат місцевого бюджету за рахунок державного бюджету, які повязані з виплатами на харчування дітей, батьки яких постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп. та про неможливість добровільного виконання рішення суду, тому що доплата буде виплачена за умови наявного фінансування з Державного бюджету України. Це мотивовано тим, що згідно з п. 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» в 2012-2013 роках норми та положення окремих статей базових законів застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012-2013 роки.

Задовольняючи подання державного виконавця суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту, або відстрочити, розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Вказана норма процесуального закону не містить виключного переліку обставин, які є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 13.06.2013 №846/12/13-13 звернув увагу судів на те, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. Зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Також, у вказаному листі зазначено, що зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така заміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Вирішуючи питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення суд звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.

У вказаній категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.

Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду виключно про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган. З огляду на те, що виконання постанови суду першої інстанції носить зобов'язальний характер, у виконавчому документі не зазначена сума коштів, яка підлягає безспірному списанню з рахунків боржника.

Виходячи з положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та приписів Порядку затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрі України від 03 серпня 2011 року №845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення порядку його стягнення, оскільки вони не наділені повноваженнями робити їх перерахунок.

Кінцевим результатом виконання судового рішення по цій справі є виплата позивачеві коштів державним органом, що підпадає під компетенцію Державної казначейської служби України, тобто стягнення відповідних сум за рішенням суду.

Таким чином, суд вважає, що з огляду на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання, а саме шляхом стягнення конкретної суми зазначеної в рішенні суду.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Подання Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, зацікавлені особи Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, Відділ освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення - задовольнити.

2. Змінити спосіб і порядок виконання постанови Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 квітня 2013 року, а саме: стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради, витрати місцевого бюджету за рахунок державного бюджету, які повязані з виплатами на харчування дітей, батьки яких постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на користь Відділу освіти Ленінської районної у місті Дніпропетровську ради у сумі 24 067 (двадцять чотири тисячі шістдесят сім) грн. 00 коп.

3. Копію ухвали направити заявнику, та іншим особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або складення ухвали у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Д.В. Мовчан