Решение № 3597323, 22.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2009 р. Справа № 7/240/09

м. Миколаїв

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпродукт Логістикс”, 10025, м.Житомир, вул. Сингаївського, 3

до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Лакталіс-Миколаїв”, 54018, м.Миколаїв, вул.Виноградна, 2

про: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 838, 40 грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з’явився

Від відповідача: Жадько В.Л., довіреність № б/н від 09.09.2008р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпродукт Логістикс” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Лакталіс-Миколаїв” заборгованості в сумі 10838, 40 коп.

22.04.2009 року від позивача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення в яких він зазначає, що всі документи на оплату відправлялись рекомендованими листами відповідачу з повідомленнями про вручення, що також підтверджується копіями сторінок журналу вихідної кориспонденції та вказує, що 24.03.2009 року в розмірі 5736,00 грн. та 02.04.2009 року в розмірі 2370,96 грн. відповідачем сплачена основна заборгованість.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що вина ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв” відсутня, враховуючи неповне та неправильне заповнення позивачем документів, вказує, що після отримання усіх документів відповідач здійснив оплату рахунків, зазначає, що розрахунок штрафних санкцій є необгрунтованим.

Заслухавши представника відповідача дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

01.01.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпродукт Логістикс” та Закритим акціонерним товариством “Лакталіс-Миколаїв” було укладено договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом та транспортне експедітування № 2421 (Далі - Договір) згідно якого відповідач зобов’язується надавати для перевезення вантажі, а позивач приймати їх за кількістю та в асортименті, обумовленій цим договором та видати їх особі, яка має право на одержання вантажу.

Так, позивачем договірні зобов’язання по доставці вантажу та передачі його належному вантажоодержувачу виконані в повному обсязі, що підтверджується: рахунками-фактурами № 00034/3ЛЦ/ОД від 16.01.2008 року, № 00242/3ЛЦ/ОД від 29.02.2008 року, № 00037/3ЛЦ/ДЛ від 30.06.2008 року, Талонами замовника № 370798 від 15.01.2008 року, № 370800 від 28.02.2008 року, № 370799 від 30.06.2008 року, товаро-транспортними накладними № 504 від 15.01.2008 року, № 7358 від 29.06.2008 року, податковими накладними № ЛУ-0000039 від 16.01.2008 року, № ЛУ-0000439 від 29.02.2008 року, ЛУ-0001227 від 30.06.2008 року та не заперечується відповідачем в судовому засіданні.

Належним чином завірені копії вказаних документів були представлені суду позивачем і не викликають сумніву у суду щодо їх достовірності.

Згідно пункту 4.1 Договору розмір плати за перевезення вантажів визначається згідно з наданими документами: виставленим рахунком, талоном Замовника, належним чином завіреної ТТН з підписом уповноваженої особи та відбитком печатки (штампу) вантажоодержувача, податкової накладної Перевізника та/або інших передбачених законодавством України документів.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що розрахунок здійснюється Замовником не пізніше 15 календарних днів після отримання Замовником правильно заповнених перелічених документів в п. 4.1 та з урахуванням п.п. 5.3.1 – 5.3.3. Вартість послуг (тарифи) Перевізника за цим Договором визнана Сторонами в Додатках до даного Договору і включатиме всі витрати Перевізника, пов’язані з наданням або організацією надання Послуг за цим Договором.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач після отримання документів, розрахунок за перевезення вантажів, у відповідності до умов договору не здійснив грошові кошти в розмірі 8106,96 грн. своєчасно не сплатив.

13 березня 2009 року за № 534 позивачем була направлена на адресу відповідача претензія, відповідь на яку позивач не отримав.

В поясненнях від 17.04.2009 року за вих. 624 позивач зазначив, що відповідачем після отримання позовної заяви здійснена сплата основної заборгованості, а саме: 24.03.2009 року –5736,00 грн., та 02.04.2009 року –2370,96 грн.

Відповідач у відзиві на позов повідомив про сплату ним заборгованості в розмірі 8106,96 грн., в підтвердження чого надав платіжні доручення № 1779 від 24.03.2009 року на суму 5736,00 грн. та № 1995 від 02.04.2009 року на суму 2370,96 грн.

За таких обставин, провадженя у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8106,96 грн. слід припинити в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 530 ч. 1 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.7 Договору за затримку строків оплати, передбачених п. 4.2., наданих транспортних послуг. Замовник сплачує превізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1172,86 грн. за період з 17.03.2008 року по 17.03.2009 року.

Відповідач вказує на те, що розрахунок штрафних санкцій здійснено позивачем необґрунтовано, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, рахунок № 00037/3ЛЦ/ДЛ від 30.06.2008 року на суму 2894,40 грн. та інші документи були отримані відповідачем 25.07.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення № 540970 (а.с. 41) та випискою з журналу вихідної кориспонденції (а.с. 40), то зобов’язання по Договору мало бути виконано відповідачем - 09.08.2008р.

Рахунок № 00242/3ЛЦ/ОД від 29.02.2008 року на суму 2841,60 грн. та інші документи були отриманий відповідачем 16.06.2008 року, що підтверджується повідомленнм про вручення № 527918 (а.с. 44) та випискою з журналу вихідної кориспонденції (а.с. 43), то зобов’язання по Договору мало бути виконано відповідачем - 01.07.2008р.

Поштове повідомлення № 459820 від 04.02.2008 року не може бути належним доказом направлення відповідачу рахунку № 00034/3ЛЦ/ОД від 16.01.2008 року на суму 2370,96 грн. та інших документів, оскільки в ньому міститься дата відправлення 29.01.2008 року, а згідно витягу з журналу вихідної кориспонденції за 29.01.2008 року (а.с. 37-38) на ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв” кориспонденція не направлялась, відповідач зазначає, що він не отримував рахунок № 00034/3ЛЦ/ОД від 16.01.2008 року та інші документи - 04.02.2008 року, а отримав лише 01.04.2009 року.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів належними засобами доказування обставин щодо отримання відповідачем рахунку № 00034/3ЛЦ/ОД від 16.01.2008 року, саме 04.02.2008 року.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, - нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені, підлягають частковому задоволенню, а саме суд вважає правомірним її нарахування згідно отриманого відповідачем рахунку № 00242/3ЛЦ/ОД від 29.02.2008 року, за період з 02.07.2008 року по 02.01.2009 року в розмірі 337,76 грн., та рахунку № 00037/3ЛЦ/ДЛ від 30.06.2008 року за період з 10.08.2008 року по 10.02.2009 року в розмірі 347,54 грн., з урахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України:

- з 02.07.2008р. по 31.12.2008р. ( 182 дн., ставка НБУ- 12%)

2841,60 грн. х 24% х 182 дн. / 366 = 335,91 грн.;

- з 01.01.2009р. по 02.01.2009р. ( 1 дн., ставка НБУ- 12%)

2841,60 грн. х 24% х 1 дн. / 365 = 1,85 грн.;

- з 10.08.2008р. по 31.12.2008р. ( 143 дн., ставка НБУ- 12%)

2894,40 грн. х 24% х 143 дн. / 366 = 271,41 грн.;

- з 01.01.2009р. по 10.02.2009р. ( 40 дн., ставка НБУ- 12%)

2894,40 грн. х 24% х 40 дн. / 365 = 76,13 грн.

В частині стягнення з відповідача пені в розмірі 487,56 грн. (1172,86 грн.- 685,30 грн.) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання за вимогою кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Позивачем наданий розрахунок відсотків річних в сумі 188,86 грн., та розрахунок інфляційних збитків в розмірі 1369,37 грн.

Так вимоги позивача щодо стягнення з відповідача відсотків річних та інфляційних збитків підлягають уточненню з урахуванням строків отримання відповідачем документів перелічених пунком 4.1 Договору.

Так, 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення мають нараховуватися:

за період з 02.07.2008 року по 17.03.2009 року згідно отриманого відповідачем рахунку № 00242/3ЛЦ/ОД від 29.02.2008 року та становлять з 02.07.2008р. по 31.12.2008 (2841,60*3%*182)/366 = 42,39 грн., з 01.01.2009р. по 17.03.2009р. (2841,60*3%*75)/365 = 17,52 грн.;

за період з 10.08.2008 року по 17.03.2009 року згідно отриманого відповідачем рахунку № 00037/3ЛЦ/ДЛ від 30.06.2008 року та становлять з 10.08.2008р. по 31.12.2008 (2894,40*3%*143)/366 = 33,93 грн., з 01.01.2009р. по 17.03.2009р. (2894,40*3%*75)/365 = 17,84 грн.

Загальна сума дорівнює 111,68 грн. (42,39 грн. + 17,52 грн. + 33,93 грн. + 17,84 грн.) яка підлягає задоволенню.

В частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 77,18 грн. (188,86 грн. –111,68 грн.) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач проіндексував суму боргу та просить суд стягнути з відповідача інфляційних збитків в сумі 1369,37 грн. сума яких підлягає уточненню з урахуванням строку, з якого у відповідача виникло зобов'язання по сплаті боргу, та становить 772,62 грн., які підлягають задоволенню.

В частині стягнення з відповідача інфляційних збитків в сумі 596,75 грн. (1369,37 грн. –772,62 грн.) позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 84-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадженя у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 8106,96 грн. в зв’язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Лакталіс-Миколаїв” (54018, м.Миколаїв, вул.Виноградна, 2, р/р 26006000115000, в АТ «Каліон банк Україна», м.Київ, МФО 300379, ЄДРПОУ 23624594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпродукт Логістикс” (10025, м.Житомир, вул. Сингаївського, 3, р/р 2600713452, ЖОД ВАТ «Райфайзен банк «Аваль», МФО 311528, код ЄДРПОУ 35021464) 685,30 грн. –пені, 772,62 грн. –інфляційних збитків, 111,68 грн. –річних, 96,77 грн. держмита, та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 487,56 грн. та стягнення 3 % річних в сумі 77,18 грн. та інфляційних збитків в сумі 596,75 грн. - відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.О.Семенчук