Решение № 3597109, 28.04.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.09 Справа№ 10/51

За позовом: КП «Трускавецька міська лікарня», м.Трускавець

до відповідача: Львівське колективне торгово-виробниче підприємство «ВДМ», м.Львів

про стягнення 174 грн. 63 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Давидовича В.О. –довіреність № 323/02 від 06.04.2009р;

Від відповідача: не з”явився;

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Комунального підприємства «Трускавецька міська лікарня», м.Трускавець до Львівського колективного торгово-виробничого підприємства «ВДМ», м.Львів про стягнення 174 грн. 63 коп. боргу.

Ухвалою суду від 20.03.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.04.2009р.

Розгляд справи відкладався з причин, викладених в ухвалі суду про відкладення розгляду справи від 21.04.2009р.

Позивач в судовому засіданні 28.04.2009р. позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач вдруге в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не подав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи .

Спір розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

10 жовтня 2003 року між КП «Трускавецька міська лікарня», м.Трускавець ( надалі - Позивач ) та Львівським колективним торгово-виробничим підприємством «ВДМ», м.Львів (надалі - Відповідач) укладено угоду № 3 на транспортування відходів.

За даною угодою, «Здавач» зобов”язується поставити , незалежно від місця придбання рентгефлюроплівки, срібловмісткі відходи з неї, згідно з нормами повернення срібла, а «Переробник»прийняти та оплатити їх.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом , на виконання своїх договірних зобов”язань Позивач поставив Відповідачу брухт і відходи дорогоцінних металів на загальну суму 174 грн.63 коп. Даний факт підтверджується актом № 161 від 19.11.2002р., актом № б/н від 29.04.2004р., актом № б/н від 21.10.2004р, актом № 228 від 15.12.2005р., паспортом № 127 від 07.02.2007р, актом № 198 від 14.11.2006р, паспортом № 121 від 04.02.2008р., належно завірені копії яких долучено до матеріалів справи.

Згідно з п. 5.3 Угоди, термін розрахунків за здану сировину становить не більше 120-ти календарних днів після отримання документального підтвердження факту здачі і прийому вказаної сировини.

Як зазначає Позивач у позовній заяві, за поставлений товар Відповідач у визначений термін не розрахувався і має заборгованість станом на 20.03.2009р. у розмірі 174 грн.63 коп.

Суд, заслухавши пояснення позивача , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином , до стягнення з Відповідача правомірно підлягає 174 грн.63 коп. основного боргу по розрахунках за поставлений Позивачем брухт і відходи дорогоцінних металів.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення повністю.

Сдові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193 ГК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Львівського колективного торгово-виробничого підприємства «ВДМ», (79000, м.Львів, вул.. Миколайчука, 9 р/р 26008301411632 в ЛВЦ Промінвестбанк м.Львів МФО 325633 ЗКПО 30204260) на користь КП «Трускавецька міська лікарня»(82200, Львівська область , м.Трускавець, вул. Данилишиних, 62 р/р 35410001005951 в ГУДК у Львівській області МФО 825014, ЗКПО 01984228) 174 грн. 63 коп. боргу , 102 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя Довга О.І.