Решение № 35954345, 11.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.13 Справа № 904/7016/13

За позовом приватного підприємства "УКРАИНСКИЙ ПРОДУКТ", м. Донецьк

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 10 000,00 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання - помічник судді Гезь А.С.

Представники:

від позивача: Попов О.О., довіреність б/н від 16.08.2013

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «УКРАИНСКИЙ ПРОДУКТ» (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) про стягнення 10 000,00 грн. штрафу за договором поставки №96 від 05.04.2013.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2013 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду суддею Мілєвою І.В.

Відповідно до розпорядження №1260 від 12.11.2013 в.о. керівника апарату, в зв'язку з перебуванням судді Мілєвої І.В. на лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи №904/7016/13, за результатом проведення якого справу №904/7016/13 передано для розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 справа №904/7016/13 прийнята до провадження суддею Соловйовою А.Є.

В судовому засіданні 28.11.2013 розгляд справи був відкладений на 10.12.2013 в зв'язку з неявкою в судове засідання Відповідача на необхідністю витребувати додаткові документи до матеріалів справи, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме - порушення строків повернення торгівельного холодильного обладнання. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір поставки №96 від 05.04.2013, додатки №№1-5 до нього, вимогу вих. №308 від 14.06.2013, вимогу вих. №325 від 29.07.2013.

Позивач керуючись п.3.1. додатку №5 до договору поставки №96 від 05.04.2013, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача штраф в сумі 10 000,00 грн.

Відповідач у призначені на 28.11.2013, 10.12.2013 судові засідання не з'явився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 10.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2013 приватне підприємство «УКРАИНСКИЙ ПРОДУКТ» (Позивач, Постачальник) та фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Відповідач, Покупець) уклали договір поставки №96 (надалі - Договір) відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти у власність та сплатити за нього обумовлену накладною грошову суму (п.1.1. Договору).

Згідно з п.4.6. Договору, з метою дотримання температурного режиму зберігання заморожених продуктів харчування та морозива Постачальник має право надавати Покупцеві торгівельне холодильне обладнання (далі - ТХО). Надання та повернення ТХО підтверджується підписанням Сторонами Акту прийому-передачі ТХО. Постачальник за згодою сторін забезпечує Покупця необхідною кількістю ТХО задля дотримання температурного режиму зберігання Товару.

Як вбачається з наданих Позивачем актів прийму-передачі торгівельного холодильного обладнання від 06.04.2013 та від 10.04.2013 Позивача передав, а Відповідач прийняв морозильні камер:

1) JUKA M400S, пасп. №0313243424, договірна вартість ТХО складає 5 000,00 грн.;

2) SD-400, пасп. №0200200010BJ14JB0390, договірна вартість ТХО складає 5 000,00 грн.

Відповідно до п.2.2. додатку №5 до Договору, Постачальник має право у будь-який час вимагати від Покупця повністю або частково повернути ТХО протягом 7-ми днів з моменту отримання повідомлення Постачальника.

Через відсутність замовлень Відповідача щодо поставки Товару за Договором, Позивач 18.06.2013 направив Відповідачу вимогу вих. №308 від 14.06.2013 про повернення ТХО, відповідно до умов Договору. Факт направлення Вимоги вих. №308 підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією №6956 від 18.06.2013.

Проте Відповідач ТХО Позивачу не повернув, відповіді на Вимогу вих. №308 не надав.

29.07.2013 Позивач повторно направив Відповідачу вимогу вих. №325 від 29.07.2013 про повернення ТХО, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та поштовою квитанцією №2453 від 29.07.2013.

Відповідач отримав Вимогу №325 02.08.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №49080001076902, проте ТХО в строк, встановлений п.2.2. додатку №5 до Договору, не повернув, відповіді на Вимогу вих. №325 не надав.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Згідно з п.3.1. додатку №5 до Договору, Покупець несе відповідальність за збереження та цілісність ТХО з дати передачі і до дати його повернення Постачальнику за Актом прийому-передачі. За несвоєчасне повернення, за передачу ТХО третім особам, за пошкодження або втрату ТХО, а також фактичну відсутність ТХО за місцем встановлення незалежно від причин такого ушкодження, втрати або відсутності, Покупець виплачує Постачальнику штраф у розмірі договірної вартості ТХО, вказаної у Акті прийому-передачі.

В зв'язку з порушенням Відповідачем умов Договору в частині строків повернення ТХО на вимогу Продавця, Позивач нарахував штраф у розмірі 10 000,00 грн. (за два ТХО, договірна вартість яких, згідно актів прийому-передачі ТХО від 06.04.2013 та від 10.04.2013, складає 5 000,00 грн. кожного ТХО).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ч.4 ст.231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Здійснений Позивачем розрахунок штрафу відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства, тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в розмірі 10 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «УКРАИНСКИЙ ПРОДУКТ» (83005, м. Донецьк, вул. Зубкова, 2, код ЄДРПОУ 30998591, п/р 2600130529501 в ДЦВ ПАТ «Банк Кредит Дніпро» в м. Донецьк, МФО 305749) 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) штрафу, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 12.12.2013.

Суддя А.Є. Соловйова