Решение № 3595420, 15.05.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

РІШЕННЯ

іменем України

12 травня 2009р. справа № 9/43(5/23)

ПОЗИВАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзметал»

(вул. Червоногвардійська, 25-Б, м. Чернігів, 14033)

ВІДПОВІДАЧ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «ДКД»

(вул. Інструментальна, 4, к.4, м. Чернігів, 14037)

про стягнення заборгованості 15320,50 грн.

Суддя Івченко С.М.

позивача: Яковлев А.Л. довіреність № б\н від 01.12.2008 уповноважений представникТовариство з обмеженою відповідальністю "Союзметал"

відповідача: Остапенко В.В. директор ТОВ "Торговий дім"ДКД"

Товариством з обмеженою відповідальністю „Союзметал” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ДКД” про стягнення 13000 грн. заборгованості та 2320,50 грн. пені за отриманий та не оплачений товар згідно видаткової накладної № РН-0000484 від 26.05.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, представник відповідача у судовому засіданні проти наявності заборгованості перед позивачем не заперечує, просить відмовити у стягненні пені, оскільки несплата одержаного товару викликана відсутністю грошових коштів внаслідок неоплати контрагентами відповідача виконаних ним робіт.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Між ТОВ "Союзметал" та ТОВ "Торговий дім "ДКД" письмовий договір на поставку арматури не укладався.

Правочин сторонами вчинено у відповідності до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України шляхом передачі позивачем відповідачу товару та прийняття його відповідачем.

26.05.08 р. позивачем було поставлено, а відповідачем отримано арматуру на загальну суму 18277,58 грн. згідно видаткової накладної № РН-0000484 за довіреністю НБМ №351548 від 26.05.08 р.

Строк оплати отриманого відповідачем товару сторонами письмовою угодою визначено не було. Згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений , кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Наявні у справі претензії № 836 від 19.11.08р. та від 21.01.09р. № 13 свідчать про заявлення позивачем вимоги до відповідача оплатити одержаний товар.

Як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений термін оплату провів не в повному обсязі і на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 13000 грн., що підтверджується матеріалами справи та актом звірки розрахунків від 14.07.08 р., який підписаний сторонами та не спростовується відповідачем.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

До виконання господарських договорів зостосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 13000 грн. боргу та 2320,50 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов"язання.

Відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі. Враховуючи, що між сторонами письмового договору поставки не укладалося, а пеня є різновидом неустойки, яка ,в свою чергу, є видом забезпечення виконання зобов"язання, суд доходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають, як такі, що не грунтуються на нормах закону.

Оскільки відповідач в порушення ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості в сумі 13000 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача у зв’язку з несвоєчасною оплатою отриманого товару та відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування позивачу сплаченого державного мита у сумі 130 грн. та 100, 13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 526, 530,547, 625,638, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „ДКД” (м. Чернігів, вул.Інструментальна,4, кім.4, р/р 260078549 в ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 353348, код 35029678) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Союзметал” (вул.Червоногвардійська, 25 б, м.Чернігів,14033 ,рах. 26001098859700 в у АКІБ "Укрсіббанк", м.Харків , МФО 351005, код ЄДРПОУ 34258963) 13000 грн. боргу , 130грн. державного мита, 100,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відмовивши в решті позову.

2.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.М. Івченко

15.05.09