Постановление суда № 35950039, 11.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

11 грудня 2013 року Справа № 915/2204/13

м. Миколаїв

Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши заяву боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІСТЕР» (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2, код ЄДРПОУ 37913247)

про порушення справи про банкрутство,

встановив:

09.12.2013 року ліквідатором ТОВ «ПОЛІСТЕР» Плякою С.В. подано до господарського суду Миколаївської області заяву про порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст. 95 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон).

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про повернення її без розгляду на підставі наступного.

Частина 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» із заяв про порушення справи про банкрутство справляється державне мито відповідно до закону.

У відповідності до п. 2.21 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Додана до заяви копія платіжного доручення №ПН613 від 31.10.2013р. не може вважатись належним та допустимим доказом сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 95 Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Заявником не додано до заяви доказів на підтвердження дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Зазначені докази є необхідними для з'ясування наявності чи відсутності підстав для прийняття заяви про порушення справи про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема, якщо: заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, якщо, зокрема, не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі та з інших підстав, передбачених статтею 63 ГПК України, з урахуванням вимог цього Закону.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 15, ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Суддя В.О.Ржепецький