№ 35944363, 10.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Справа № 904/2461/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. (доповідач) - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень", м. Фастів Київської області,

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013

та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013

зі справи № 904/2461/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Агис-Сталь" (далі - Товариство), м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" (далі - Завод),

приватного підприємства "Агропромінвест" (далі - Підприємство), м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області,

про стягнення 460 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням подальших уточнень позовних вимог) про стягнення з Заводу та Підприємства в солідарному порядку 440 000 грн. боргу, що мотивувало невиконанням Заводом зобов'язань з оплати товару, одержаного за договором поставки від 14.07.2011 № 140701 (далі - Договір).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013 (суддя Ярошенко В.І.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 (колегія суддів у складі: Широбокова Л.П. - головуючий суддя, судді Прудніков В.В., Орєшкіна Е.В.), позов задоволено частково: з Заводу стягнуто 440 000 грн. боргу; провадження у справі стосовно Підприємства припинено.

Прийняті судові рішення з посиланням на приписи статей 525, 526, 541, 553, 554, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 173, 175, 193, 265 Господарського кодексу України та пункту 6 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), мотивовано неналежною оплатою Заводом отриманого товару та припиненням діяльності Підприємства - поручителя за Договором.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Завод просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм процесуального права та прийняти нове рішення.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники учасників у судове засідання не з'явилися.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевий та апеляційний господарські суди з дотриманням приписів зазначених ними норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, повно і всебічно дослідивши фактичні обставини, пов'язані з дійсними правовідносинами сторін, із наведенням у судових рішеннях необхідного мотивування, встановивши припинення діяльності Підприємства (внаслідок визнання його у встановленому порядку банкрутом), яке за договором від 12.08.2011 виступало перед Товариством поручителем за виконання Заводом умов Договору, з'ясувавши обставини поставки Товариством товару за Договором і наявність у Заводу перед позивачем заборгованості за одержаний товар (розмір якої скаржником не оспорюється), дійшли обґрунтованих висновків щодо неналежного виконання Заводом договірних зобов'язань, а тому й правомірно задовольнили позов шляхом стягнення відповідних коштів із Заводу, припинивши провадження у справі стосовно Підприємства.

Доводи скаржника щодо неналежного збільшення Товариством розміру позовних вимог (до 440 000 грн. після попереднього зменшення з 460 000 грн. до 395 000 грн.) не можуть бути підставою для задоволення вимог касаційної скарги, оскільки це збільшення відбулося з дотриманням приписів частини четвертої статті 22 ГПК України та без порушення прав Заводу.

Посилання скаржника на помилковість стягнення з нього судом першої інстанції 9 200 грн. судового збору замість 8 800 грн. (виходячи з 440 000 грн. боргу) не враховує того, що погашення Заводом частини наявної заборгованості в сумі 20 000 грн. (з урахуванням якої Товариство за подання позову сплатило саме 9 200 грн. судового збору) відбулося лише після порушення місцевим господарським судом провадження у даній справі (стаття 49 ГПК України; пункт 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального і процесуального права та передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 1117, 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.10.2013 зі справи № 904/2461/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого об'єднання Фастівський завод хімічного машинобудування "Червоний Жовтень" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя І.Бенедисюк

Суддя В.Харченко