Решение № 3593288, 07.05.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2009 р. Справа № 14/69/09

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро”, фактична адреса,м.Київ,вул.М.Стельмаха,3,03040

Відповідач: Державне підприємство “Дослідне господарство “Реконструкція”, Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Лепетиха

Суддя Цвєткова П.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача : Грищенко О.М. дов. від 19.01.2009 р.

Від відповідача:

В засіданні приймає участь

Суть спору: стягується 140 243 грн. за договором купівлі-продажу № 114-09-2008 М від 18.09.2008 р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 140 243 грн., з яких 112 740 грн. боргу за договором купівлі-продажу № 114-09-2008 М від 18.09.2008 р. 2298 грн. пені за прострочку платежу,286 грн. 75 коп. річних,2367 грн. 54 коп. інфляційних,16911 грн. штрафу за прострочку платежу і 5640 грн. збитків за надання юридичних послуг та виконання юридичних робіт.

Від позивача надійшло заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить припинити провадження у справі в частині стягнення боргу в сумі 112 740 грн., в зв’язку з поверненням відповідачем товару, стягнути з відповідача 4075 грн. 39 коп. пені,508 грн. річних,7328 грн. інфляційних, 16 911 грн. штрафу і 5640 грн. збитків за надання юридичних послуг. Всього сума позову складає 34 463 грн. 24 коп.

Відповідач листом від 14.04.2009 р. № 71 повідомив господарський суд про повернення ним одержаних від позивача товарно-матеріальних цінностей на адресу позивача по накладній № 39 від 19.12.2009 р.

Розглянувши матеріалів справи, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив таке:

18 вересня 2008 р. сторонами було укладено договір № 114-09-2008 М купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу.

За умовами цього договору позивач по рахунку-фактурі № СФ-НК00174 від 18.09.2008 р. поставив відповідачеві товарно - матеріальні цінності на суму 112 740 грн.

Згідно з п.5.1 договору відповідач зобов’язався 20% від вартості товару оплатити протягом десяти робочих днів з моменту поставки,80% -в строк до 26 грудня 2008 р.

Договором також передбачена майнова відповідальність відповідача за порушення строків оплати товару. Отриманий товар відповідач не оплатив, що змусило позивача звернутись з позовом до суду про стягнення з відповідача вартості товару, пені, штрафу, річних і інфляційних.

По накладній № 39 від 19.12.2009 р. після порушення господарським судом провадження у справі відповідач повернув позивачеві товар на суму 112 740 грн. Позивач підтверджує факт повернення товару і просить суд в цій частині провадження у справі припинити.

Господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача в решті позову підлягають частковому задоволенню з оглядом на таке:

Ухвалою господарського суду від 23 січня 2008 р. порушено справу про банкрутство відповідача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка(штраф, пеня) не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань. В зв’язку з цим з відповідача не можуть бути стягнуті пеня і штраф за порушення строків оплати товару.

Згідно зі ст..625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми і інфляційні. Внаслідок цього з відповідача підлягає стягненню 508 грн. 75 коп. річних і 7328 грн. 10 коп. інфляційних.

Відносно стягнення з відповідача 5640 грн. збитків, то господарський суд не знаходить підстав для їх стягнення. Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 18.03.2008 р. № 01-0/164 зазначив, що витрати, понесені стороною у зв’язку з реалізацією процесуальних прав у розгляді справи в господарському суді, відносяться до судових витрат і повинні відшкодовуватися згідно зі ст. 49 ГПК України і їх не може бути стягнуто за позовною вимогою про відшкодування збитків. Ст. 44 ГПК України визначає склад судових витрат. Як вказано в зазначеному інформаційному листі до інших витрат у розумінні ст. 44 ГПК України відносяться суми, які підлягають сплаті особам , викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Витрати по державному миту і інформаційних послуг відносяться на відповідача, оскільки даний спір виник з його вини, повернення товару відбулось після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.46, 49, 80,82, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути Державного підприємства «Дослідне господарство «Реконструкція», Миколаївська область, Березнегуватський район, с. Лепетиха, код 00855061 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро», юридична адреса м. Київ, вул.Ямська,28а,фактична адреса м. Київ, вул.М.Стельмаха,3,код 25591321 - 508 грн. річних,7238 грн. 10 коп. інфляційних,1505 грн. державного мита, 118 грн. втрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 26 626 грн. 39 коп. відмовити.

В решті позову провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя П.В.Цвєткова