Решение № 35931396, 28.11.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 185/8795/13-ц

28 листопада 2013 рокум. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Перекопського М.М.

при секретарі судового засідання Муржиєвій І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - Відділ у справах громадянства,іміграції та паспортної реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1. У вказаній квартирі зареєстровані відповідачі, проте з 2007 року вони у квартирі не проживають, своїх речей не мають. Тому, на підставі ст.ст.71,72 ЖК УРСР просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням за вказаною адресою.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідачі у судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяву про розгляд справи за їх відсутності не надавали.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням зазначених положень закону та думки позивача, який у судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що позивачу належить на праві приватної власності квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.6/.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що на момент реєстрації у квартирі і на час розгляду справи у суді відповідачі не були членами його сімї.

Як вбачається з повідомлень відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, у квартирі за вказаною адресою зареєстрований відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрованими або знятими з реєстрації не значаться /а.с.20-22/.

Оскільки відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у спірній квартирі не зареєстровані, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись в суд з позовом, ОСОБА_1 просив визнати відповідачів такими, що втратили право користування житлом на підставі ст.ст.71,72 ЖК УРСР, які регулюють правовідносини користування жилим приміщенням членами сімї наймача в будинках державного та громадського житлового фонду.

Однак, спірна квартира має інший правовий статус приватного житлового фонду, користування жилим приміщенням в якому регулюється главою 6 ЖК України та відповідними нормами ЦК України.

При вирішенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 суд виходить з того, що визнати особу такою, що втратила право користування жилим приміщенням суд може лише з вказаної позивачем підстави.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням на підставі ст.ст.71,72 ЖК УРСР, задоволенню не підлягають, оскільки спірна квартира належить позивачу на праві приватної власності, а відповідач була зареєстрована в ній не як член сімї наймача .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10,11,60,88,174, 212-215,224-226 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа Відділ у справах громадянства,іміграції та паспортної реєстрації фізичних осіб Павлоградського МВ УМВС України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_5

Згідно з оригіналом. Суддя М.М. Перекопський