Решение № 35921521, 05.12.2013, Теплицький районний суд Вінницької області

Справа № 144/1659/13-ц

Провадження № 2/144/677/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р. Теплицький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Германа О.С.,

при секретарі Пігулі А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відділ Держземагенства у Теплицькому районі, про визнання договору оренди землі недійсним,

У С Т А Н О В И В:

В жовтні 2013 року до суду через представника за довіреністю звернулась ОСОБА_3 з позовом до ТОВ ПК Зоря Поділля м. Гайсин, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог відділ Держземагенства у Теплицькому районі, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки. Вказала, що вона є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується відповідним державним актом. 16 листопада 2010 року вона уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки, договір оренди зареєстрований у Теплицькому відділі ДП Центр ДЗК. У вересні при отриманні примірника договору оренди вона виявила, що в договорі відсутні істотні умови: не зазначені існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено в договорі умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Крім того, в акті прийому-передачі не вказаний договір оренди, за яким передався обєкт оренди, та дата коли цей обєкт передався, що свідчить про недійсність акту, так як суперечить вимогам ст.17 Закону України Про оренду землі. Також зазначеному договорі невірно вказано площу належної ОСОБА_3 земельної ділянки всього 0, 6886 га, хоча згідно державного акта, площа земельної ділянки складає 2,002 га. Така помилка призвела до заниження нормативної вартості земельної ділянки та заниження орендної плати в двічі. Вважає, що вказаний договір оренди має бути визнаний недійсним, оскільки в ньому відсутні істотні умови, які передбачені ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі та невірно зазначена площа орендованої земельної ділянки.

Від позивача ОСОБА_3, надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримує.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 29 липня 2013 року, підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив, що при укладенні договору оренди земельної ділянки не були дотримані істотні умови договору та невірно зазначена площа орендованої земельної ділянки, а саме 0,6886 га замість 2,02 га. Вказав, що у випадку, коли договір складається з кількох окремих аркушів, то згідно вимог інструкції з ведення діловодства кожен аркуш має бути підписаний сторонами договору. Оскільки, підпис позивача на одному аркуші договору відсутній, то це означає, що вона не ознайомлена з тими істотними умовами договору, які містяться в ньому - тому просить визнати його недійсним.

Представник відповідача ТОВ ПК Зоря Поділля ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 01 листопада 2013 року, в судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на обставини, що викладені в письмових запереченнях проти позову. Вказує, що на час укладення договору оренди було досягнуто згоди з усіх існуючих на той час істотних умов договору, договір зареєстрований у встановленому порядку, підстав для відмови у реєстрації не було. Відповідач протягом дії договору вчасно і в повному обсязі отримував орендну плату. Законодавство не містить вимог про те, що договір оренди має бути викладений на одному аркуші. Відсутність підпису орендодавця на одному аркуші договору не може тягнути за собою недійсність договору.

Від третьої особи - відділу Держземагенства у Теплицькому районі - надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника, у вирішенні справи покладаються на розсуд суду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 є власником земельної ділянки, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ( а.с. 8).

Між позивачем та ТОВ ПК Зоря Поділля м. Гайсин 16 листопада 2010 року в с. Велика Мочулка укладено договір оренди земельної ділянки, площа якої 0,6886 га, строком на 5 років, вказаний договір зареєстровано у Теплицькому відділенні ДП Центр ДЗК 04 липня 2011 року за №052370004001936(а.с. 11-12).

На час укладення вказаного договору оренди землі (16 листопада 2010 року) істотними умовами договору оренди землі відповідно ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі були: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

В дослідженому судом договорі оренди, який міститься в реєстраційній справі, яку було витребувано за ухвалою суду від відділу Держземагентства у Теплицькому районі, не передбачено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки; порушено обєкт оренди(не вірно вказана площа орендованої земельної ділянки). В п. 26 цього договору вказано, що на орендовану земельну ділянку встановлено(не встановлено) обмеження(обтяження) та інші права третіх осіб, однак, не закреслено те, що не потрібне. На думку позивача, оскільки не передбачено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, порушено обєкт оренди(не вірно вказана площа орендованої земельної ділянки) та не закреслено позначку щодо того встановлено чи не встановлено обмеження(обтяження) та інші права третіх осіб, то такі істотні умови в договорі відсутні.

Суд погоджується з думкою позивача, щодо відсутності у договорі оренди таких істотних умов, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, порушення обєкта оренди (не вірно вказана площа орендованої земельної ділянки).

Суд вважає, що твердження позивача, щодо не закресленої позначки щодо того встановлено чи не встановлено обмеження(обтяження) та інші права третіх осіб є необґрунтованим, оскільки відповідно до ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі істотною умовою договору є саме існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки, а не відомості про відсутність чи наявність таких обмежень, як, для прикладу, вимагає ст.132 ЗК України при укладенні угод про перехід права власності на земельну ділянку.

Тобто, в договорі мають бути зазначені конкретні види обмежень (обтяжень) щодо використання земельної ділянки в разі їх наявності. Ними можуть бути: обмеження, визначені статтею 111 Земельного кодексу України, знаходження земельної ділянки у заставі, земельний сервітут, наявність на земельній ділянці охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон. При цьому обов'язково мають бути зазначені підстави встановлення обмежень (обтяжень). Також, до договору оренди додано державний акт та кадастровий план земельної ділянки з відображенням того чи існують обмеження (обтяження) у її використанні та чи встановлено земельні сервітути.

Правовідносини між сторонами регулюються Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі, Земельним кодексом України та договорами.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законодавством як істотні.

Відповідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною першою ст. 15 Закону України "Про оренду землі" визначено істотні умови договору оренди землі.

А частиною другою ст. 15 Закону України Про оренду землі встановлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 17 Закону України Про оренду землі передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в порушення вимог ст. 15 Закону України Про оренду землі в договорі оренди відсутні істотні умови: існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; не передбачено в договорі умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Також, акт прийому-передачі обєкта оренди, який є невідємною частиною договору оренди, не містить вказівки на договір оренди, за яким передається об"єкт оренди, та дати, коли цей обєкт передався, а акт визначення меж земельної ділянки в натурі(на місцевості) складено до державної реєстрації договору оренди та представника відділу Держземагенства у Теплицькому районі.

Тому суд, враховуючи вимоги ч.2 ст. 214 ЦПК України, яка передбачає, що при виборі правової норми, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобовязаний враховувати висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав передбачених п.1 частини першої ст. 355 цього Кодексу, та враховуючи правову позицію Верховного суду України (постанови Верховного суду України від 04 квітня 2012 року № 21цс12, від 18 липня 2012 року № 6-77цс12), та інформацію, викладену у інформаційному листі ВСС України Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм земельного права № 10-1391/0/4-12 від 27 вересня 2012 року, про те, що відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених частиною першою статті 15 Закону України Про оренду землі, є підставою для визнання таких договорів оренди недійсними (постанови ВСУ від 18 липня 2012 р. № 6-77 цс 12, від 4 квітня 2012 р. № 21 цс 12), вважає, що сторонами при укладені спірного договору не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 17 Закону України Про оренду землі, ст. ст. 203, 215, 638, 651 ЦК України; ст. 111, 124 ЗК України; ст.ст. 3, 10, 15, 60, 88, 209, 213, 214, 212, 215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати Договір оренди землі, укладений 16 листопада 2010 року між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, та Товариством з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля м. Гайсин Вінницької області, код ЄДРПОУ 34009446, зареєстрований 04 липня 2011 року у Теплицькому відділенні ДП Центр ДЗК за № 052370004001936, - недійсним.

Стягнути з ТОВ ПК Зоря Поділля м. Гайсин Вінницької області на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 114 грн. 70 коп.(сто чотирнадцять гривень, 70 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Текст повного рішення складено 09.12.2013 року.

Суддя: