Решение № 35888292, 08.11.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа №0522/5571/2012

2/0522/1584/2012

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

8 листопада 2013 року

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

головуючої судді - Токаревої Н.М.,

при секретарі - Даткової К.В.,

за участю:

представника позивача - Бойко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого без балансового відділення № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого без балансового відділення № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи це тим, що 22 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" у особі філії - Пролетарське відділення № 5404 м. Донецька, яку згідно з Постановою Правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 425 від 22 вересня 2010 року реорганізовано шляхом перетворення у територіально відокремлене без балансове відділення №10004/043 та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № К-А-220316417, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 109 000 грн. строком на 84 місяці з терміном кінцевого погашення не пізніше 21 травня 2013 року, за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 19,50 % річних. Способом забезпечення зобов'язання по кредитному договору слугувала застава згідно договору застави транспортного засобу № К-А-220316417/1 від 22.05.2008 року. Банком на виконання п. 1.3. кредитного договору, були перераховані кошти на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (продавець товару), що підтверджується платіжним дорученням № 60390 від 22.05.2008 року з цілю оплати вартості автомобілю марки SAMAND EL згідно з рахунком-фактурою № 07 від 15.05.2008 року. Позичальник з 22.05.2008 року не виконував в повному обсязі свої зобов'язання перед банком, а саме: не сплачував суми основного боргу та проценти по договору відповідно графіку погашення. На виконання п. 3.4.1 та 6.1. кредитного договору, п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк направив позичальнику претензію № 60 від 12.01.2010 року, щодо сплати заборгованості по кредитному договору. Відповідач для погашення боргу в добровільному порядку не з'являвся, про причини неявки банку не повідомляв. Таким чином, банком всі зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином. Але з боку позичальника наявні численні порушення кредитного договору, зокрема п.1.5., п.3.3.4., п.3.3.5., якими передбачено наступне: за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти); позичальник зюбов'язаний здійснювати погашення кредиту та нарахованих процентів щомісячно; позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, на першу вимогу банку - сплати штрафні санкції, передбачені договором. Але в порушення цих обов'язків позичальником сплачуються несвоєчасно, не в повному обсязі або не сплачуються взагалі чергові платежі та відсотки. Відповідно п.3.3.6. кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань кредитному договору та договору застави, позичальник повинен на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій в рядку, передбаченому п. п. 2.3., 2.4. кредитного договору відповідно до чинного законодавства України. Відповідно п.3.2.3. кредитного договору встановлено, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, процентами чи комісійними винагородами Банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно: договором застави транспортного засобу або скористатись своїм правом договірного списання, визначеного договором, тому предмет застави 26.12.2012 року був реалізований з публічних торгів ВДВС Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку. Кошти, отримані з реалізації заставного майна, у розмірі 3 837 грн. 80 коп. були направлені банку. Відповідно п .3.3.7. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїм зобов'язанням, що випливають з кредитного договору. Станом на 30.06.2013 року заборгованість позичальника за кредитом складає 198 126 грн. 12 коп., у тому числі: - 107 491 грн. 09 коп. - непогашений залишок за кредитом; - 19 133 грн. 75 коп. - непогашені відсотки за кредитом; - 47 461 грн. 51 коп. - пеня з 01.07.2012.р. по 30.06.2013р.; - 11 130 грн. 41 коп. - 3 відсотка річних на прострочену заборгованість; - 12 909) грн. 36 коп. - збільшення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції. Також, банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу № 550 від 22.02.2010 року у сумі 1 913 грн.. Таким чином, загальна заборгованість позичальника перед банком складає 200 039 грн. 12 коп. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованості у сумі 200 039 грн. 12 кой., 1 913 грн. - витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса та судовий збір у сумі 2000 гривень 39 копійок, на користь АТ "Ощадбанк" у особі ТВБВ № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк».

У судовому засіданні представник позивача Бойко С.В., який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги банку підтримав у повному обсязі і надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позові і просив суд позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, про причини не явки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать документи, які знаходяться в матеріалах справи, на адресу суду від нього не надходило повідомлень про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України. Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1, 4 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено у судовому засіданні, 22 травня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" у особі філії - Пролетарське відділення № 5404 м. Донецька, яку згідно з Постановою Правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 425 від 22 вересня 2010 року реорганізовано шляхом перетворення у територіально відокремлене без балансове відділення №10004/043 та фізичною особою ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № К-А-220316417, відповідно до якого позичальник отримав кредит у сумі 109 000 грн. строком на 84 місяці з терміном кінцевого погашення не пізніше 21 травня 2013 року, за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 19,50 % річних. Способом забезпечення зобов'язання по кредитному договору слугувала застава згідно договору застави транспортного засобу № К-А-220316417/1 від 22.05.2008 року.

Банком на виконання п. 1.3. кредитного договору, були перераховані кошти на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (продавець товару), що підтверджується платіжним дорученням № 60390 від 22.05.2008 року з цілю оплати вартості автомобілю марки SAMAND EL згідно з рахунком-фактурою № 07 від 15.05.2008 року.

Позичальник з 22.05.2008 року не виконував в повному обсязі свої зобов'язання перед банком, а саме: не сплачував суми основного боргу та проценти по договору відповідно графіку погашення.

На виконання п. 3.4.1 та 6.1. кредитного договору, п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк направив позичальнику претензію № 60 від 12.01.2010 року, щодо сплати заборгованості по кредитному договору. Відповідач для погашення боргу в добровільному порядку не з'являвся, про причини неявки банку не повідомляв.

Таким чином, банком всі зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином. Але з боку позичальника наявні численні порушення кредитного договору, зокрема п.1.5., п.3.3.4., п.3.3.5., якими передбачено наступне: за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти); позичальник зюбов'язаний здійснювати погашення кредиту та нарахованих процентів щомісячно; позичальник зобов'язаний точно в строки, обумовлені договором, погашати кредит та своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, на першу вимогу банку - сплати штрафні санкції, передбачені договором. Але в порушення цих обов'язків позичальником сплачуються несвоєчасно, не в повному обсязі або не сплачуються взагалі чергові платежі та відсотки.

Відповідно п.3.3.6. кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобов'язань кредитному договору та договору застави, позичальник повинен на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород та/або штрафних санкцій в рядку, передбаченому п. п. 2.3., 2.4. кредитного договору відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно п.3.2.3. кредитного договору встановлено, що при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, процентами чи комісійними винагородами Банк вправі здійснити погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно: договором застави транспортного засобу або скористатись своїм правом договірного списання, визначеного договором, тому предмет застави 26.12.2012 року був реалізований з публічних торгів ВДВС Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку. Кошти, отримані з реалізації заставного майна, у розмірі 3 837 грн. 80 коп. були направлені банку.

Відповідно п .3.3.7. кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язаний відповідати всіма власними коштами та майном по своїм зобов'язанням, що випливають з кредитного договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не зільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Станом на 30.06.2013 року заборгованість позичальника за кредитом складає 198 126 грн. 12 коп., у тому числі: - 107 491 грн. 09 коп. - непогашений залишок за кредитом; - 19 133 грн. 75 коп. - непогашені відсотки за кредитом; - 47 461 грн. 51 коп. - пеня з 01.07.2012.р. по 30.06.2013р.; - 11 130 грн. 41 коп. - 3 відсотка річних на прострочену заборгованість; - 12 909) грн. 36 коп. - збільшення суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції.

Також, банком були понесені витрати на вчинення виконавчого напису нотаріусу № 550 від 22.02.2010 року у сумі 1 913 грн.

Своїми діями позичальник порушує вимоги ст. 526 ЦК України, якими встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, в силу ст.ст. 543, 554 ЦК України суд приходить до висновку, що відповідач відповідно до умов кредитного договору, зобов'язаний виплачувати платежі в строки, вказані в кредитному договорі, проте він свої обов'язки не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором на момент звернення у суд. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 200 039 грн. 12 гривні.

Також, суд приходить до висновку, що діями відповідача були порушені вищезгадані договірні зобов'язання, виконання яких було прострочене, у зв'язку з чим, на підставі ст.ст. 526, 546, 549 ЦК України, вказана сума заборгованості по кредиту, по відсотках, по пені повинна бути стягнута з відповідачів на користь позивача, при цьому обставин, що звільняють відповідачів від відповідальності за прострочення виконання даного зобов'язання судом не встановлено.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому сплачена позивачем сума судового збору в доход держави у розмірі 2000 гривень 39 копійок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 543, 546, 549, 554, 610-612, 617, 625, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі територіально відокремленого без балансового відділення № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ "Ощадбанк" у особі ТВБВ № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, МФО 535106, р/р 3739000501043) заборгованість за кредитом в сумі 200 039 гривень 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ "Ощадбанк" у особі ТВБВ № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, МФО 535106, р/р 3739000501043) витрати на вчинення виконавчого напису нотаріуса в сумі 1 913 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, іпн. НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь АТ "Ощадбанк" у особі ТВБВ № 10004/043 філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702, МФО 535106, р/р 3739000501043) судовий збір у сумі 2000 гривень 39 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Токарєва Н.М.

08.11.2013