Решение № 35888261, 27.11.2013, Кіндратівський районний суд міста Горлівки (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Горлівки)

Справа №2/251/3308/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2013 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: головуючого - судді В.І. Старовецького

при секретарі: Н.С.Простинюк

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення моральної шкоди, спричиненої втратою здоров`я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із позовом до відповідача про стягнення моральної шкоди, в зв'язку з втратою працездатності, спричиненої втратою здоров`я на виробництві, вказавши, що він працював в вугільній промисловості більш ніж 25,5 років, в умовах впливу шкідливих факторів підземним електрослюсарем 5 розряду на підприємстві відповідача шахті ім. М.І. Румянцева. Отримав професійне захворювання. Проходив лікування.

Після проходження лікування в Донецькій обласній клінічній лікарні профзахворювань поставлено діагнози пневмоканіоз та хронічна двобічна сенсоневральна туговухість з помірним ступенем зниження слуху та були складені повідомлення за формою П-3.

На підставі результатів розслідування хронічного професійного захворювання 25.03.2009 року та 25.05.2011 року було складені акти за формою П-4. В актах було вказано, що причиною професійних захворювань, які виявлені у позивача тривалий багатократний вплив шуму то довгий впродовж зміни вплив вугільнопородного пилу на органи дихання робітника.

Відповідно до виписки з акту огляду МСЄК від 13.04.2009 року позивачу вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності за професійним профзахворювань пневмоканіоз.

13.07.2011 року довідкою МСЄК позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю : повторно 30% пневмоканіоз та 20%- туговухість довічно та визнано інвалідом третьої групи.

Однак позивач вважає, що йому було заподіяно і моральну шкоду тому що в наслідок втрати професійної працездатності він позбавлений можливості працювати не може займатися фізичною працею, порушені його плани на життя, відчуває моральні страждання, часто повинен проходити лікування, зазнає при цьому фізичну біль. Все це порушило його уклад життя, приводить до того, що позивач вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Звернувся в суд із позовом в якому просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди внаслідок втрати працездатності у розмірі 30 000 гривень.

Про дату, час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

В судове засідання позивач не з`явився, надав суду заяву в якій просив справу розглянути у його відсутність, позов задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Бабаєв В.В. надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, та заперечення в якому в задоволені позову просив відмовити, з оглядом на те що, позовні вимоги позивача не законні та суперечать діючому законодавству.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає що позов до ДП «Артемвугілля» належить задоволенню частково із наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.237-1 КЗПП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як вбачається з трудової книжки позивач дійсно тривалий час працював на підземних роботах повний робочій день в шахті у відповідача (а.с. 3-8). Робота в шкідливих умовах в свою чергу привела до утворення у позивача професійного захворювання та втрати позивачем професійної працездатності, що підтверджується актом про розслідування хронічного професійного захворювання від 25.03.2009 року та 25.05.2011 року (а.с.11-12), повідомленням про професійне захворювання (а.с.9-10).

Виписками з акту огляду МСЕК від 13.04.2009 року у позивача вперше встановлена втрата працездатності в розмірі у розмірі 30% та 13.07.2011 року довідкою МСЄК позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю : повторно 30% пневмоканіоз та 20%- туговухість довічно та визнано інвалідом третьої групи. (а.с. 16-17).

Після проходження лікування вказаний медичний діагноз професійного захворювання позивача підтвердився випискою історії хвороби позивача (а.с.18).

Вказані факти свідчать про те що стан здоров'я позивача в наслідок отриманого професійного захворювання погіршився.

Надані позивачем докази в повній мірі вказують що ушкодження його здоров'я сталося при виконанні ним трудових обов'язків, що в свою чергу привело як до фізичних так і до моральних страждань. Втрата працездатності привела до обмеження його можливостей вести активний образ життя в наслідок чого останній вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Пункти 3, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року „Про судову практику по справам про відшкодування моральної (не майнової) шкоди роз'яснюють, що моральна шкода може складатися з моральних переживань в зв'язку з порушенням життєвих зв'язків позбавлення можливостей продовження активного образу життя при настанні інших негативних наслідків. Відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форм власності виду діяльності чи галузевої належності.

В даному випадку у суду відсутні сумніви, що вказані наслідки наступили у позивача в зв'язку з утворенням у нього професійного захворювання, пов'язаного з роботою виробництві і як слідство втратою професіональної працездатності, що узгоджується з первинним довідкою МСЕК від 13.04.2009 року позивачу вперше встановлено 30% втрати професійної працездатності за професійним профзахворювань пневмоканіоз та з 13.07.2011 року довідкою МСЄК позивачу встановлено 50% втрати професійної працездатності за сукупністю : повторно 30% пневмоканіоз та 20%- туговухість довічно та визнано інвалідом третьої групи.

Таким чином в судовому засіданні встановлено факт заподіяння відповідачем позивачу моральної шкоди, в наслідок отримання ним професійного захворювання і як слідство втрати професійної працездатності пов'язаного з виконанням трудових обов'язків.

За таких умов, суд не може погодитись із запереченнями представника відповідача.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог позивача суд виходить з засад розумності, виваженості та справедливості при цьому враховує ступінь втрати професійної працездатності позивача встановлений висновком МСЕК вперше в розмірі 30% по професійному захворюванню в зв'язку з роботою на виробництві і з урахуванням мінімальної заробітної плати встановленої на день розгляду справи в суді, і приходить до висновку про задоволення позову в розмірі 12 000 гривень.

На підставі ст.ст. 23, 268, 1167,1168 ЦК України, 237-1 Кодексу Законів про працю України, керуючись ст.ст. 10, 11, 197, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Артемвугілля» про стягнення моральної шкоди, спричиненої втратою здоров`я на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Артемвугілля», код ЄДРПОУ 32270533, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІПН НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди, в зв'язку з втратою працездатності, спричиненої працівнику професійним захворюванням, пов'язаним виконанням ним трудових обов'язків 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

Стягнути на користь держави з Державного підприємства «Артемвугілля», код ЄДРПОУ 32270533, судовий збір в сумі 229,40 (двісті двадцять дев'ять ) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: