Решение № 35869794, 09.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 915/2040/13

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна»

вул. Офіцерська, 1, м. Біла Церква, Київська обл., 09113

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма

«Шпиль», вул. Чкалова, 82-а, м. Миколаїв, 54055

Суддя Т. М. Дубова

ПРИСУТНІ:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - Болтянський О.М. довіреність № 1429 від 25.11.2013 року

СУТЬ СПОРУ стягнення заборгованості в сумі 39 196,79 грн., з яких: 34 504,88 грн. - основного боргу, 2 399,47 грн. - пені, 1 725,24 грн. - штрафу, 567,20 грн. - 3% річних.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 39 196,79 грн., з яких: 34 504,88 грн. - основного боргу, 2 399,47 грн. - пені за період з 20.04.13 р. по 20.10.13 р., 1 725,24 грн. - штрафу, 567,20 грн. - 3% річних за період з 20.04.13 р. по 06.11.13 р., посилаючись на неналежне виконання відповідачем обов'язків за дистриб'юторським договором № 19-02-13/17 від 19.02.2013 р., обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193, 229, 232 ГК України, ст.ст. 526, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідач надав відзив, яким просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги податкового законодавства, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість. Також, позивач є платником податку на додану вартість, тому при формуванні оптово-відпускної ціни ним у видаткових накладних оптова ціна збільшувалась на 20%, що становить податок на додану вартість (детальніше викладено у відзиві, а.с. 64).

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, проте підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

19.02.2013 р. сторони уклали дистриб'юторський договір № 19-02-13/17 з додатками (а.с. 7-22), згідно якого позивач на постійній основі зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність відповідача товар, а відповідач - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Загальна кількість товару, який продавався протягом терміну дії даного договору, асортимент і сума договору визначалися на підставі видаткових накладних на товар, які після підписання сторонами є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 15.1 договору, він набув чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2013 р. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які лишилися не виконаними.

Пунктами 3.6, 6.1 договору сторони передбачили, що днем поставки товару є день виконання продавцем зобов'язань з поставки, визначених у відповідності з цим договором, і зафіксований у видатковій накладній на поставку товару. Позивач зобов'язався оплатити повну вартість переданого йому товару протягом 21 календарного дня з дати поставки товару.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 34504,88 грн., що підтверджується видатковою накладною № 384 від 29.03.13 р., підписаною та скріпленою печатками обох сторін, повідомленням про надання права матеріально-відповідальним особам отримувати товар, а також актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2013 р. (а.с. 24-26).

Проте, відповідач вимоги п. 6.1 договору не виконав, за поставлений товар своєчасно не розрахувався.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений товар на час порушення провадження у справі складала суму 34504,88 грн.

06.12.13 р., після порушення провадження у справі, відповідачем було сплачено заборгованості в сумі 34504,88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1950 від 06.12.2013 року з відміткою банку про проведення платежу (а.с. 72).

Враховуючи, що відповідачем основний борг в сумі 34504,88 грн. сплачений в повному обсязі, суд на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, припиняє провадження в частині основного боргу, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошових зобов'язань за дистриб'юторським договором позивачем нараховано суму 567,20 грн. - 3% річних за період з 20.04.13 р. по 06.11.13 р., які підтверджені розрахунком позивача (а.с. 3-4) та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Пунктами 12.2, 12.4 договору сторони передбачили, що за порушення терміну оплати, передбаченого п. 6.1 договору, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми поставленого товару, але не сплаченого у встановлений строк, за кожен день порушення такого зобов'язання. У разі, якщо відповідач прострочив оплату за товар більш ніж на 10 календарних днів, він сплачує позивачу штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України.

Позивачем нараховано 2 399,47 грн. - пені за період за період з 20.04.13 р. по 20.10.13 р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 1 725,24 грн. - 5% штрафу, які підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

В судовому засіданні відповідач заявив клопотання про зменшення розміру неустойки, у зв'язку з погашенням боргу.

Частино 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п.3 ч.1 ст.83 ГПК України Господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи, що відповідачем основна заборгованість була сплачена 06.12.13 р. в повному обсязі, суд врахував ступінь виконання грошового зобов'язання, тому вважає за необхідне зменшити розмір пені до 1199,73 грн. та штрафу до 862,62 грн. на підставі ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України та п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом як підстави відмови у позові.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Шпиль» (вул. Чкалова, 82-а, м. Миколаїв, код 20873227) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Маревен Фуд Україна» (вул. Офіцерська, 1, м. Біла Церква, Київська область, код 35591588) заборгованість в сумі 2629,55 грн. (дві тисячі шістсот двадцять дев'ять грн. 55 коп.), з яких: 1199,73 грн. (одна тисяча сто дев'яносто дев'ять грн. 73 коп.) - пені, 862,62 грн. (вісімсот шістдесят дві грн. 62 коп.) - штрафу, 567,20 грн. (п'ятсот шістдесят сім грн. 20 коп.) - 3% річних та 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору.

Наказ видати позивачу.

На суму 34 504,88 грн. - основного боргу провадження у справі припинити.

В частині стягнення 1199,74 грн. - пені, 862,62 грн. - штрафу в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 10.12.2013 р.

Суддя Т.М.Дубова