Постановление суда № 35865512, 09.12.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Арапіна Н.Є.

Категорія 32 Доповідач Солодовник О.Ф.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2013 року м. Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Лоленко А.В., суддів Солодовник О.Ф., Груїцької Л.О.

при секретарі Щербюк Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Торезантрацит» про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 задоволений частково : на його користь з державного підприємства «Торезантрацит» стягнуто моральну шкоду у розмірі 35000 гривень та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі державне підприємство «Торезантрацит» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове по суті позовних вимог з тих підстав, що судом першої інстанції порушені вимоги матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне. Позивачка з 11 червня 1963 року знаходилася в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 (а.с. 5), який працював у відповідача з 09 січня 1956 року по 01 липня 1957 року та з 08 січня 1963 року по 17 травня 1995 року та був звільнений за ст. 38 КЗпП України у зв'язку переходом на пенсію (а.с.6-10). Працюючи у відповідача, отримав професійне захворювання - антрако-силикатоз. Висновком МСЕК від 08 липня 2006 року йому була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 80 % зв'язку з професійним захворюванням і друга група інвалідності (а.с. 18-19). ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер (а.с. 17). Висновком МСЕК від 21 грудня 2006 року встановлено причинний зв'язок його смерті з профзахворюванням антрако-силикатозом (а.с.21) Позивачці у зв'язку зі смертю чоловіка завдано моральної шкоди.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилися. Від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника без вказання причин неможливості явки представника.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Таким чином, ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю (ч. 2 ст. 1168 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їх форм власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

Правовий аналіз положень абз. 4 ст. 1, пп. "е" п. 1 ч. 1 ст. 21, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) з урахуванням висновків, що викладені в Рішенні Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року N 1-рп/2004, дає підстави для висновку про те, що вказаний Закон передбачав відшкодування потерпілому Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України моральної (немайнової) шкоди, заподіяної умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпілим професійної працездатності, а також у разі тимчасової, стійкої часткової чи повної втрати потерпілим професійної працездатності.

Виплата Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України грошових сум на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю застрахованої особи унаслідок нещасного випадку на виробництві, членам її сім'ї зазначеним Законом не передбачена.

Системний аналіз норм ст. 1167, ч. 2 ст. 1168 ЦК України та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" свідчить про те, що вказаний Закон не регулює правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю працівника внаслідок нещасного випадку на виробництві, членам його сім'ї. Такі відносини регулюються ст. 1167, ч. 2 ст. 1168 ЦК України. Тому апеляційним судом не приймаються доводи апеляційної скарги в цій частині.

Правовідносини сторін не регулюються нормами КЗпП України, тому апеляційним судом не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги щодо пропуску позивачкою встановленого ст.233 КЗпП України тримісячного строку звернення до суду.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивачки, завданих смертю чоловіка, порушення нормального укладу життя й з дотриманням вимог закону визначив таке відшкодування в розмірі 35000 грн.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги необгрутовані і не спростовують висновків суду.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.303-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Торезького міського суду Донецької області від 04 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.

Головуючий :

Судді: