Решение № 35863551, 04.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 915/1921/13

За позовом: Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск"

54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/с 170

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг"

54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23 А, кім. 601А

Про: стягнення заборгованості в сумі 23 316,56 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: П'ятковський П.М., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 17.10.2013 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 17 154,90 грн. - основного боргу, 397,62 грн. - 3% річних, 4162,92 грн. - пені, 1601,12 грн. - 7% штрафу.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору № 117 В від 30.11.2012 року, платіжного доручення № 709 від 18.12.2012р. про перерахування передплати в сумі 17154,90 грн, претензії від 28.03.2013р, листа від 28.05.13р, норм ст.ст. 509, 526, 693, 536, 625 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що оскільки відповідачем договірні зобов'язання по постачанню товару не виконані, то позивач вимагає повернення сплаченої передплати за цей товар в сумі 17154,90 грн.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив по суті спору не надав, свого представника двічі в судове засідання не направив, хоча про час і місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Отже, справу розглянуто за правилами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

04.12.2013р року суд, за наслідками розгляду справи, не підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

30 листопада 2012 року між сторонами, був укладений договір № 117В (на поставку товарів) згідно з предметом якого відповідач, як постачальник, зобов'язався поставити та передати у власність замовника формений одяг (далі - товар), а позивач, як замовник, зобов'язався прийняти й оплатити товар, на умовах викладених в цьому договорі Асортимент товару наведений у специфікації, що є додатком № 1 до договору і невід'ємною частиною договору.

Відповідно до змісту п. 2.1, п. 3.1 та п. 3.2 цього договору загальна ціна товару за договором складає 22 873 грн. 20 коп. Замовник здійснює передплату у розмірі 75% вартості товару протягом 3-х робочих днів з дня отримання рахунка постачальника, шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів на рахунок постачальника. Замовник здійснює оплату решти 25% вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту поставки, згідно з виставленим постачальником рахунку, шляхом здійснення прямого банківського переведення коштів на рахунок постачальника.

За умовами п. 4.3 договору поставка товару здійснюється відповідно до специфікації. Постачальник протягом 21 календарних днів з дня отримання передплати замовника на поставку товару поставляє замовнику товар відповідно до наданої специфікації. Моментом поставки товару вважається момент одержання Товару замовником з оформленням прибуткових документів на складі замовника. Постачальник несе ризик пошкодження або знищення товару до моменту поставки його покупцеві. Поставка товару здійснюється силами та засобами постачальника за його рахунок.

Пунктом 6.2 сторони дійшли згоди, що за порушення постачальником строків виконання зобов'язання, замовник має право стягнути з постачальника пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів замовник має право додатково стягнути з постачальника штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно п. 8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2012р.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою договір № 117В, укладений між сторонами, є договором поставки.

Предметом даного позову виступає стягнення з відповідача попередньої оплати та штрафних санкцій за невиконання умов договору щодо поставки.

Згідно з ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях,

не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Спеціалізований морський порт "Октябрьск", на виконання умов договору, 18.12.2012 року перерахувало відповідачу 75% сплати за спеціальний одяг по договору № 117 В від 30.11.2012р. згідно рахунку № 150 від 10.12.2012р. в сумі 17154,90 грн.

Згідно зі статтею 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідач покладенні на нього зобов'язання не виконав. Доказів передачі позивачу товару на суму 17154,90 грн, чи доказів повернення зазначеної авансової суми відповідач всупереч нормам ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України суду не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телефонограмою, тощо так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначений законом процесуальний формі - позову (постанова ВГСУ від 16.10.2013р. № 924/276/13-г).

Хоча, як вбачається з матеріалів справи, позивач в листуванні до відповідача нагадував останньому про невиконання своїх зобов'язань, проте ці звернення були залишені без реагування.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки попередньо оплаченого товару, згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, породжує у відповідача обов'язок по поверненню сплаченого позивачем авансу.

Крім цього, згідно з ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої право і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як було зазначено вище, відповідно до п.8.1 зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2012р. Таким чином, на час звернення позивача до суду (17.10.13) правовідносини між сторонами за договором № 117В припинилися в наслідок припинення дії договору .

В період же дії договору сторони фактично не реалізували його умови та не отримали те на, що розраховували, укладаючи між собою договір, адже передбачений, до поставки товар не був поставлений підприємству.

Згідно з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Враховуючи те, що договір № 11В від 30.11.12р. є припиненим у зв'язку зі спливом строку його дії, то на момент розгляду спору в суді у Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг" були відсутні підстави для утримання грошових коштів, що належать Державному підприємству "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" в сумі 17154 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів п. 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230, ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Таким чином, на підставі наведених норм та обставин, враховуючи умови п. 6.2 договору, позивач цілком законно та обґрунтовано просить суд стягнути з відповідача, крім основного боргу, пеню в розмірі 4162,92 грн. та штраф в сумі 1601,12 грн.

Водночас, суд вважає необґрунтованим заявленими по даній справі до стягнення з відповідача 3% річних та помилковим посиланням позивача на ст. 625 Цивільного кодексу України. Оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої на поставку спеціального одягу, не вважається грошовими зобов'язаннями у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену частиною 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 цього кодексу, від дня коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому попередньої оплати. Наведене узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 15.10.13р. у справі № 5011-42/13539-2012.

Таким чином, дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши норми права які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг" (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23 А, кім. 601А 03055970) на користь Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/с 170 ЄДРПОУ: 19290012) 17 154,90 грн. - основного боргу, 4162,92 грн. - пені, 1601,12 грн. - штрафу, 1720,50 грн. судового збору.

3. В задоволенні позову щодо стягнення 397,62 грн. - 3% річних відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складено 09 грудня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова