Решение № 35854597, 02.12.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2013 р. Справа № 914/4050/13

За позовом: Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012», м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства «Укрпродтрейдінг», м. Львів

про стягнення 775 000 грн. 00 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Фащевська М.М., представник (довіреність від 01.11.2013р.);

від відповідача: не з'явився

Приватне підприємство «Продсервіс Україна 2012», м. Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Укрпродтрейдінг», м. Львів про стягнення 775 000 грн. 00 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 29.10.2013р. призначив розгляд справи на 20.11.2013 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 02.12.2013 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар на загальну суму 802 000 грн. 00коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, на дату звернення до суду заборгованість становила 775000грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача вартість поставленого та неоплаченого товару в сумі 775 000 грн. 00 коп. та судові витрати.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, через канцелярію суду подано заяву про визнання позову.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

1 грудня 2011 р. між Приватним підприємством «Продсервіс Україна 2012» (продавець) та Приватним підприємством «Продторг Тернопіль» (покупець), правонаступником якого згідно п. 1.1. статуту та даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є Приватне підприємство «Укрпродтрейдінг», було укладено договір №96/11.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався передавати покупцеві (відповідачу) у власність товари продуктової групи, а саме: цукор, рис, гречку, а покупець зобов'язувався отримувати товар та повністю оплачувати вартість товару.

Позивачем було поставлено товар та передано його у власність відповідача на суму 802 000 грн. 00 коп., що підтверджується накладними №1409-0001 від 14.09.2012 р., №2509-0001 від 25.09.2012 р., №0510-0001 від 05.10.2012 р.

Згідно п. 3.3. договору розрахунки за товар здійснюються покупцем в гривнях протягом місяця, в якому отримувався товар.

У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати, позивач надсилав відповідачу претензію за вих. б/н від 10.09.2013 р., в якій вимагав оплатити заборгованість. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

14 жовтня 2013 р. сторонами було звірено взаємні розрахунки, в результаті чого складено акт звірки розрахунків, згідно якого за відповідачем облікувалася заборгованість перед позивачем в розмірі 775 000 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати вартості робіт на дату подання позову виконав частково, станом на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 775 000 грн. 00 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 775000грн. 00 коп. боргу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати (судовий збір) відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 215, 216, 218, 509, 526, 530, 546, 547, 549, 599, 610, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрпродтрейдінг», м. Львів, вул. Сидора Голубовича, буд. 37, офіс 2 (ідентифікаційний код 34473634) на користь Приватного підприємства «Продсервіс Україна 2012», м. Київ, вул. Щорса, буд. 26/а, офіс 117 (ідентифікаційний код 38348196) 775 000 грн. 00 коп. боргу, 15 500 грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 02.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 06.12.2013 р.

Суддя Мазовіта А.Б.