ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03.12.13р. Справа № 904/8563/13За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОРВІНА", м.Суми
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП", м.Дніпропетровськ
про стягнення 134 854,77 грн.
Суддя Суховаров А.В.
Представники:
від позивача - Соколов О.О., дов. від 16.04.13р.
- Хандурін В.М., директор, протокол № 1 від 13.01.09р.
від відповідача - представник не з'явився.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІОРВІНА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП" (далі - відповідач) суму 132 041,20 грн. основного боргу, 2 317,05 грн. пені, 496,52 грн. 3% річних, а всього 134 854,77 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань за договором №13-1 про надання послуг з утримання адмінбудівлі та забезпечення комунальними послугами від 04.03.11р.
Разом з тим, 14.11.2013 року позивач надав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить суд:
- накласти арешт на грошові кошти на всіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» в межах розміру позовних вимог, а саме: боргу 132 041,20 грн., пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 2 317,05 грн. та 3% річних у розмірі 496,52 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 2 697,10 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1 120,50 грн., всього -139 272,37 грн.;
- заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» у будь-який спосіб відчужувати (в тому числі укладати правочини, які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження) належного йому нерухомого майна: 749/1000 адміністративно - офісної будівлі, від загальної площі 2 624.20 кв.м., яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Пролетарська, 71, за будь-якими договорами та іншими правочинами, стороною яких є товариство з обмеженою відповідальністю «КС ГРУПП» у межах розміру позовних вимог, а саме: боргу 132 041,20 грн., пені за прострочення виконання зобов'язання у розмірі 2 317,05 грн. та 3% річних у розмірі 496,52 грн., суми судових витрат на момент подання позову, що включає судовий збір за подання позову у розмірі 2 697,10 грн. та судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову у розмірі 1 720,50 грн., всього -139 272,37 грн.
Заявою від 21.11.13р. позивач збільшив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача суму 142 378,24 грн. основного боргу, 3 763,17 грн. пені та 830,24 грн. 3% річних.
Відповідач, вдруге, у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав. В матеріалах справи наявні поштові конверти з ухвалами суду про виклик у судове засідання, які були направлені на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуті до суду у зв'язку закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).
Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
встановив:
04.03.2011 року між позивачем (сторона-1) та відповідачем (сторона-2) був укладений договір №13-1 про надання послуг з утримання адмінбудівлі та забезпечення комунальними послугами (далі - Договір), предметом якого є надання стороною-1 стороні-2 послуг з утримання та забезпечення комунальними послугами адмінбудівлі №71 по вул. Пролетарська, в м.Суми. Сторона-2 визнає те, що сторона-1 на постійній основі виконує функцію експлуатуючої компанії в адмінбудівлі №71 по вул. Пролетарська, в м.Суми і жодних заперечень з цього приводу до сторони-1 не має (пп.пп.1.1.1, 1.1.2 Договору).
Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст. 903 ЦК України).
Відповідно до п.2.1 Договору позивач, виконуючи функцію експлуатуючої компанії в адмінбудівлі, надає послуги з утримання вищевказаної адмінбудівлі згідно переліку, який наведений у Додатку №1 до Договору, а також бере на себе зобов'язання по забезпеченню приміщень, належних відповідачу, комунальними послугами (централізоване постачання холодної води, водовідведення, газо- та електропостачання, автономне опалення, вивезення побутових відходів) шляхом укладання договорів з постачальниками комунальних послуг та розрахунками з ними.
Згідно п.3.2.1 Договору розрахунковим періодом оплати наданих позивачем послуг є один календарний місяць. Термін внесення платежів відповідачем - не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі виставленого позивачем рахунку та підписаного сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.
За змістом п.3.1 Договору сторонами погоджено, що витрати за комунальні послуги розраховуються наступним чином:
- розмір витрат з газопостачання розраховується пропорційно площі, що належить відповідачу, від загальної нарахованої суми;
- розмір витрат за електричну енергію, воду розраховується відповідно до показників лічильників.
За умовами додаткової угоди № 9 від 15.11.12р. та додаткової угоди № 10 від 25.12.12р. до Договору розмір експлуатаційних послуг за грудень 2012 року становить 16,53 грн. за 1 кв.м.; розмір експлуатаційних послуг з січня 2013 року становить 16,72 грн. за 1 кв.м.
Згідно п.п. 3.2.7 Договору сторони домовились, що претензії щодо надання послуг можуть бути надані протягом 7 календарних днів з моменту, коли виконані послуги, або мали бути виконані зобов'язання позивачем за Договором. У випадку, якщо претензії в такий строк не були заявлені, послуги за Договором автоматично вважаються виконані в повному обсязі та якісно.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вказує позивач, на виконання умов Договору, позивачем протягом періоду з 01.06.13р. по 13.10.13р. надано відповідачу обумовлені Договором послуги, за які останній не розрахувався, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем, яка згідно уточнених розрахунків (а.с.73), на яких наполягає ТОВ "ДІОРВІНА", становить 142 378,24 грн., що і є предметом позову у даній справі.
На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості
Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Позивачем нарахована заборгованість за надані відповідачу послуги протягом періоду з 01.06.13р. по 13.10.13р.
Здійснені позивачем нарахування обґрунтовано наступними обставинами.
Внаслідок істотного порушення відповідачем умов Договору, позивач 13.08.13р. направив відповідачу лист №13/08-1 від 13.08.13р. та угоду про дострокове розірвання Договору.
За результатами розгляду пропозиції, відповідач листом від 11.09.13р. відмовився від дострокового розірвання Договору, проте 14.10.13р. відповідач повідомив позивача про свою згоду на дострокове розірвання Договору, та 24.10.13р. позивачем отримано лист та підписану відповідачем угоду про дострокове розірвання Договору з 13.08.13р. з відповідним написом про вручення угоди позивачу.
На підставі викладеного, позивач вважає, що сторонами досягнуто згоди щодо дострокового розірвання договору фактично з 14.10.13р., отже граничним терміном постачання відповідачу послуг є 13.10.13р.
Між тим, суд зазначає, що за змістом долученої до матеріалів справи копії угоди про розірвання Договору, вказана угода набирає чинності з 13.08.13р.
Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що сторонами погоджено розірвати Договір 14.10.13р., а напис про вручення свідчить про те, що цього дня другий примірник додаткової угоди було передано позивачу.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що за відсутності належних доказів, з приводу того, що сторонами досягнуто згоди про розірвання Договору 14.10.13р., угода про розірвання Договору є такою, що набрала чинності з 13.08.13р.
З огляду на те, що Договір розірвано з 13.08.13р., судом встановлено, що розмір заборгованості за надані позивачем послуги, що підлягає стягненню з відповідача, складає 79 863,64 грн., з яких:
- 33 010,30 грн. - за червень 2013 року;
- 33 010,30 грн. - за липень 2013 року;
- 13 843,04 грн. - за період з 1 по 13 серпня 2013 року (33 010,30 грн. : 31 день = 1 064,85 грн. х 13 днів).
Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).
Так, на підставі умов п.5.3 Договору та приписів ч.2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу пеню за період з 11.07.13р. по 20.11.13р. на суму 3 763,17 грн., а також 3% річних, за той самий період, на суму 830,24 грн., що відображається в розрахунку позивача (а.с.74).
Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру пені та 3% річних, суд визнає їх обґрунтованими частково, а саме задовольняє за такий же період, що взятий позивачем, пеню на суму 3 144,62 грн. та 3% річних на суму 718,38 грн., тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.
Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.
В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Наведене є підставою для часткового задоволення збільшених позовних вимог.
Між тим, заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає з огляду на те, що позивачем не надано відповідних доказів в обґрунтування своєї вимоги.
Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КС ГРУПП" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Спаська, 6; код ЄДРПОУ 36054349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІОРВІНА" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 71; код ЄДРПОУ 36334328) суму 79 863,64 грн. (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят три грн. 64 коп.) основного боргу, 3 144,62 грн. (три тисячі сто сорок чотири грн. 62 коп.) пені, 718,38 грн. (сімсот вісімнадцять грн. 38 коп.) 3% річних, 1 674,54 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят чотири грн. 54 коп.) судового збору.
В решті позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя А.В. Суховаров
Рішення підписано - 06.13.2013р.
Судебное решение № 35842812, Господарський суд Дніпропетровської області было принято 09.12.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить важные данные.
то решение относится к делу № 904/8563/13. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: