Решение № 35842765, 03.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.12.13р. Справа № 904/7654/13

За позовомПублічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ до відповідачаКомунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровська область про стягнення 12399404,62 грн. Суддя Єременко А.В.Представники:

Від позивача:Козак Т.В., дов. №226/1001 від 18.05.13р.;Від відповідача:Гайдей І.М., дов. від 01.11.13р.; Макаренко О.П., дов. від 01.11.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось з позовом до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради про стягнення з останнього на свою користь заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 13858752,30 грн.; 203807,20 грн. 3% річних; 2947,87 грн. інфляційних витрат; 668528,33 грн. пені.

Позовні вимоги наведені з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх.№69318/13 від 15.11.2013р.).

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №212 про постачання електричної енергії від 01.02.2011р. щодо своєчасної оплати спожитої активної електричної енергії.

Відповідач згідно відзиву на позовну заяву (вх.№72006/13 від 27.11.2013р.) проти позову заперечує та вказує на те, що зі сторони відповідача не було допущено порушення законних інтересів позивача, оскільки сума заборгованості зазначена у позовній заяві, була погоджена з позивачем укладеними, зокрема, між КП "Нікопольводоканал" та ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" Договорами про організацію взаєморозрахунків відповідно до п.1 ст.14 Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік" і Порядку та умов надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування. Відповідач зазначає, що вказаними договорами був визначений порядок погашення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором №212 за весь спірний період. Також, відповідач заперечує проти стягнення 3% річних, пені та втрат від інфляції з огляду на те, що стягнення вказаних сум може призвести до тяжкого фінансового становища відповідача та поставить роботу підприємства під загрозу, що в свою чергу, може спричинити припинення водопостачання та водовідведення в місті та створити екологічно-небезпечну ситуацію в місті та районі.

В судовому засіданні 02.12.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого згідно Статуту є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго", як постачальником, та Комунальним підприємством "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", яке змінило найменування на Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, що підтверджується статутом останнього (державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 21.07.2011р.), як споживачем, був укладений договір про постачання електричної енергії №212 (надалі - Договір), відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 4270 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

На підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов Додатка "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" оформлюються, зокрема, Акт про використану електричну енергію (п.7.6. Договору).

Згідно п.1 Додатку 3 до Договору "Порядок розрахунків" розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. При розрахунках за фактично спожиту електроенергію поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними.

Відповідно до п.2 Додатку 3 до Договору "Порядок розрахунків" споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним розрахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію здійснюється на підставі самостійно отриманого у постачальника рахунка протягом п'яти операційних днів з дня отримання рахунку.

За п. 4.3. Додатку 3 до Договору "Порядок розрахунків" обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті споживачем за розрахунковий період визначаються з урахуванням вимог п.п. 4.1.1. - 4.1.6. цього Додатку та підтверджуються Актом про використану електричну енергію за формою, що відображена у додатку 5 до цього договору, який споживач надає постачальнику протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2011 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено при припинення його дії або про перегляд його умов (п. 9.8. Договору).

Кількість спожитої відповідачем в період з вересня 2012р. по жовтень 2013р. електроенергії підтверджується звітами про споживання електроенергії, копії яких надані до матеріалів справи.

Також, відповідачем були отримані рахунки на оплату спожитої в період з вересня 2012р. по жовтень 2013р. електроенергії.

Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 13858752,30 грн.

Відповідачем не надано доказів сплати вартості спожитої активної електроенергії у заявленому до стягнення розмірі, чим порушено приписи ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України щодо виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору, вимог закону з огляду на що, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 13858752,30 грн. боргу за активну електричну енергію.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.5. - 2.3.6. цього договору з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в той період, враховуючи день фактичної сплати (п.п. 4.2.1. пункту 4.2. Договору).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Оскільки прострочення оплати спожитої електроенергії з боку відповідача має місце, перевіривши розрахунок позивача, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за загальний період прострочення оплати активної електроенергії з 10.10.2012р. по 10.11.2013р. у розмірі 668460,11 грн. В іншій частині щодо стягнення пені слід відмовити.

Позивачем заявлено до стягнення 203807,20 грн. 3% річних за період з 10.10.2012р. по 10.11.2013р. та 2947,87 грн. втрат від інфляції за період з 10.03.2013р. по 01.06.2013р.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тобто метою такого майнового захисту є компенсація втрат за увесь період користування чужими грошовими коштами, оскільки саме такий період прямо передбачений нормами ст. 625 ЦК України.

За викладеного, перевіривши розрахунок позивача, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 202573,89 грн. за загальний період прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.10.2012р. по 10.11.2013р. В іншій частині щодо стягнення 3% річних слід відмовити.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Пленуму Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 N 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.97 N 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Таким чином, якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Отже, сума інфляційних втрат повинна розраховуватися за весь період прострочення, тобто з урахуванням як інфляційних так і дефляційних процесів, що мали місце в період такого прострочення.

Згідно розрахунку позивача втрати від інфляції розраховані ним за період з 10.03.2013р. по 01.06.2013р.

Разом з цим, за відповідачем рахується заборгованість з оплати спожитої активної електроенергії за період з вересня 2012р. по жовтень 2013р.

За вказаний період сукупний індекс інфляції становив 99,9%, тобто, інфляційні процеси були відсутні.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 2947,87 грн. задоволенню не підлягають.

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо погодження з позивачем суми заборгованості, мотивовані обставинами укладання договорів про організацію взаєморозрахунків та відсутністю в зв'язку з цим підстав для стягнення заборгованості, оскільки на час розгляду справи вказані договори не підписані та навіть в разі їх підписання, вони не змінюють первісного зобов'язання новим та не припиняють дію договору №212 про постачання електричної енергії від 01.02.2011р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (53207, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Карла Маркса, буд.180, код ЄДРПОУ 03341339) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, Шосе Запорізьке, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034) 13858752,30 грн. боргу; 668460,11 грн. пені; 202573,89 грн. 3% річних; 68799,35 грн. витрат по оплаті судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову - відмовити.

Суддя А.В.Єременко