Решение № 35842739, 26.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.13р. Справа № 904/4874/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 10 511 592,46грн.

Головуючий колегії Ярошенко В.І.

Суддя Мартинюк С.В.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: Вознюк Є.В. - представник за дов. № 14-17 від 18.01.2013

від відповідача: Лотанюк С.В.- представник за дов. № 30 від 02.07.2013

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Натогаз України» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» про стягнення інфляційних втрат у розмірі 317126 грн. 33 коп., трьох відсотків річних у сумі 407810,48 грн., пені у сумі 2039052,42 грн. та 7% штрафу у розмірі 7747603,24 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу № 03/12-БО-33 від 31.07.2012 в частині своєчасної оплати вартості отриманого природного газу.

Ухвалою господарського суду (суддя Казарцева В.В.) порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 16.07.2013.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні 16.07.2013 було оголошено перерву до 19.08.2013.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2013 призначено розгляд справи № 904/4874/13 колегіально.

Розпорядженням виконувача обов'язків голови суду від 20.08.2013 визначено склад колегії по розгляду справи № 904/4874/13 у складі трьох суддів: головуючого суддя Казарцева В.В., судді - Мартинюк С.В., Крижний О.М.

Ухвалою господарського суду від 19.08.2013 справу призначено до розгляду колегіально у складі головуючого судді Казарцевої В.В., судді Мартинюка С.В. та судді Крижного О.М. на 25.09.2013.

24.09.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, а також надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату суду № 1135 від 26.09.2013, у зв'язку з переведенням судді господарського суду Дніпропетровської області Казарцевої В.В. в межах п'ятирічного строку на посаду судді господарського суду Харківської області та на підставі п.3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 904/4874/13 передано для розгляду судді Ярошенко В.І.

Ухвалою господарського суду від 30.09.13 справу № 904/4874/13 прийнято до провадження та її розгляд призначено на 28.10.2013.

Розпорядженням № 462 від 28.10.2013 року визначено склад колегії по розгляду справи № 904/4874/13 в складі трьох суддів: головуючий суддя Ярошенко В.І., судді - Мартинюк С.В., Крижний О.М.

В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву, який надійшов до господарського суду 24.09.2013. В даному відзиві відповідач частково визнає суму інфляційних втрат у розмірі 257810,48 грн. та просить зменшити розмір пені до 25%, а саме до 509763,11 грн., штраф до 10%, а також три відсотка річних та інфляційні втрати у зв'язку зі складним фінансовим становищем та тим, що відповідач споживає газ по спірному договору виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами.

Також, в матеріалах справи наявні заперечення на відзив від 12.07.2013, в яких позивач заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів в підтвердження важкого фінансового стану.

У судових засіданнях оголошувалися перерви з 28.10.2013 до 12.11.2013 та з 12.11.2013 до 25.11.2013. Після перерві розгляд справи продовжено.

У судовому засіданні 25.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2012 між Публічним акціонерним товариством Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (далі - позивач, продавець) та Комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 03/12-БО (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ 2711 21 00 00, або/та природний таз, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору продавець передає покупцеві з 01 серпня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ обсягом до 37 200 тис. куб. м (тридцять сім мільйонів двісті тисяч куб. м).

Відповідно до п. 3.4 договору не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 договору).

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим договором (п. 7.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 145 423 320,70 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного (арк. с. 19-30).

Відповідач сплатив вартість поставленого природного газу у повному обсязі, але з порушення строків оплати, встановлених спірним договором, що підтверджується банківськими виписками (арк. с. 32-41).

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати вартості поставленого природного газу, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 2 039 052,42 грн. та штраф у розмірі 7747 603,24 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково оплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012, постанова Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій заявлених до стягнення, а саме пені до 25% - 509 763,11 грн. та штрафу до 10% - 774 760,32 грн., враховуючи винятковість випадку (відповідач є комунальною установою, фінансування якої залежить від розрахунку споживачів за послуги теплопостачання, які їм надає відповідач, і зазначена у позові заборгованість виникла у зв'язку із неповним та несвоєчасним розрахунків споживачів) та беручи до уваги, що спірний природний газ постачається виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, низьку платоспроможність населення, яке звільнено від сплати пені за несвоєчасні розрахунки за комунальні послуги, вважаючи те, що відповідачем надано докази щодо постійного вжиття заходів направлених на стягнення в судовому та примусовому порядку зі споживачів заборгованості за отриману теплову енергію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи погашення відповідачем основного боргу у повному обсязі, та оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже, свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу до 50% від належної до стягнення, що буде становити 1 019 526,21 грн. пені та 3 873 801,62 грн. штрафу.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховані інфляційні втрати в сумі 317 126,33 грн. та три відсотка річних у розмірі 407 810,48 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотка річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд зменшити розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Оскільки три відсотка річних та інфляційні втрати не є неустойкою, то у суду відсутнє право їх зменшувати.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги у повному обсязі, а саме у розмірі 407 810,48 грн. та 317 126,33 грн. відповідно.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 68 820 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, буд. 9, код ЄДРПОУ 03342184) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) пеню у розмірі 1 019 526 грн. 21 коп. (один мільйон дев'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять шість грн. 21 коп.), штраф у розмірі 3 873 801 грн. 62 коп. (три мільйони вісімсот сімдесят три тисячі вісімсот одна грн. 62 коп.), три відсотка річних у розмірі 407 810 грн. 48 коп. (чотириста сім вісімсот десять грн. 48 коп.), інфляційні втрати у розмірі 317 126 грн. 33 коп. (триста сімнадцять тисяч сто двадцять шість грн. 33 коп.) та 68 820 грн. 00 коп. (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Головуючий колегії В.І. Ярошенко

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя О.М. Крижний

Повне рішення складено 26.11.13р.