№ 35841639, 25.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року Справа № 173/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Іщук Л.П., Левицької Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Дембіцької Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАОДОТ-І» до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «МАОДОТ-І» звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001212303/0 від 16.06.2010 року, № 0001362303/0 від 09.07.2010 року та № 0001362303/2 від 11.08.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ДПІ в м. Івано-Франківську не визнає споруджені товариством об'єкти інженерних мереж основними фондами, а тому товариство не має права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців менший, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Крім того, відповідачем порушено вимоги податкового законодавства щодо процедури проведення перевірки, безпідставного проведення повторної перевірки, без звірки сум, що підлягають до відшкодування в бюджет та ін.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що з аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість не передбачено право податкового органу проводити повторну позапланову перевірку з тих самих питань.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку і встановлено, що протягом 12-ти місяців позивач не декларував до сплати податок на додану вартість та мав обсяги оподаткованих операцій в сумі 100 грн., що менше заявленої суми бюджетного відшкодування. Разом з тим, було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку і підставою послужило, що за 12 календарних місяців товариство мало менші обсяги оподаткованих операцій, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Крім того, зазначає, що в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 16.06.2010 року №0001212303/0 провадження у справі підлягало закриттю у зв'язку з тим, що така вимога не є способом захисту прав позивача і не підлягає розгляду в суді.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, прийшла до наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.12.2009 року у зв'язку з необхідністю перевірки достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування ДПІ в м. Івано-Франківську проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «МАОДОТ-І» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року, за результатами якої складено акт перевірки №22311/23-4/34084722 від 30.12.2009 року, згідно якого заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму в частині 61 373 грн. підтверджено, а в частині 20466 грн. - відмовлено.

На підставі даного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012304/0 від 13.01.2010 року, яким зазначену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість зменшено на 20 466 грн.

Разом з тим, 07.06.2010 року ДПІ в м. Івано-Франківську проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТзОВ «МАОДОТ-І» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.08.2009 року по 31.08.2009 року, за результатами якої встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим завищено суму бюджетного відшкодування на суму 61 373 грн.

За наслідками такої перевірки податковим органом 16.06.2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0001212303/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року у розмірі 61 373 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що в процедурі адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення від 16.06.2010 року ДПІ в м. Івано-Франківську скасувала податкове повідомлення-рішення №0001212303/0 від 16.06.06.2010 року та відмовила товариству у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009 року в сумі 61373 грн., у зв'язку з чим прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0001362303/0 від 09.07.2010 року.

Слід зазначити, що 04.08.2010 року ДПА в Івано-Франківській області скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 09.07.2010 року - залишено без змін. 11.08.2010 року податковим органом прийнято нове повідомлення-рішення №0001362303/2 від 11.08.2010 року, яким повторно визначено відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування, у зв'язку з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2009 року в розмірі 61 373 грн.

Встановлено, що позивач протягом останніх 12-ти місяців мав обсяги оподатковуваних операцій у сумі 40933,33 грн., що є менше заявленої суми бюджетного відшкодування, та зазначено в акті перевірки від 30.12.2009 року. При цьому в судовому засіданні представники відповідача пояснили, що обсяг оподатковуваних операцій протягом останніх 12-ти місяців (з вересня 2008 року по серпень 2009 року) становив 100 грн. Відтак, обсяг оподатковуваних операцій протягом останніх 12-ти місяців слід обчислювати з урахуванням звітного періоду, тобто з жовтня 2008 року по вересень 2009 року. За вказаний період обсяг таких операцій складав 40933,33 грн., що не заперечується представниками відповідача.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сум податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Так, нормами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, мас від'ємне значення, то а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Окрім того, відповідно до п.п.7.7.11 п.7 ст.7 вказаного вище Закону, особа, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), не має права на отримання бюджетного відшкодування.

Перевіркою податкового органу встановлено, що позивач за період, що перевірявся, не проводив будівництво житлових будинків власними силами та, відповідно, не укладав догорів з фізичними чи юридичними особами на придбання таких або дольову участь, не створювало фонду фінансування будівництва. За перевірений період позивач проводив підготовчий етап до будівельних робіт - прокладання каналізації, будівництво водного колектора та виготовлення проектної документації. Зазначеного факту позивачем не спростовано ніяким чином.

Тобто, ТзОВ «МАОДОТ-І» за 12 календарних місяців, що передують місяцям, в яких заявлено суми податку на додану вартість до відшкодування, мало обсяги оподатковуваних операцій в меншій сумі, ніж та, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, а податковий кредит нараховано внаслідок придбання робіт (послуг) з допідготовчого етапу будівництва.

Відтак, проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем порушено п.п.7.7.11 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкові повідомлення-рішення №0001212303/0 від 16.06.2010 року, №0001362303/0 від 09.07.2010 року, №0001362303/2 від 11.08.2010 року є правомірними.

Отже, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198 п.3 ч.1, 202, 205, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську задоволити, скасувати постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2010 року по справі № 2а-2963/10/0970 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «МАОДОТ-І» до державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

суддів Л.П. Іщук

Н.Г. Левицька

Повний текст виготовлено 02.12.2013 року.