Приговор № 35820967, 05.12.2013, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4266/13-к

Номер провадження 1-кп/585/297/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Глущенко Є.Д.

при секретарі Салій О.І.

з участю прокурора Труба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни кримінальне провадження відносно

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ромни,

громадянина України, з середньою спеціальною освітою,

не одруженого, працюючого вантажником

ТОВ «Роменський завод продтоварів»,

раніше не судимого, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2,

- за ст. 309 ч. 1, ст. 317 ч. 1 КК України,

в с т а н о в и в:

На початку вересня 2013 р. ОСОБА_1, перебуваючи на території колишньої ферми в с. Бобрик Роменського району, виявив дикоростучу рослину коноплі в кількості трьох штук. Знаючи про наркотичні властивості даної рослини ОСОБА_1 зірвав її з метою подальшого вживання та відніс до квартири АДРЕСА_1, висушивши її та подрібнивши, став зберігати наркотичний засіб за вищевказаною адресою, який в подальшому 29 жовтня 2013 р. був виявлений та вилучений працівниками міліції.

Відповідно до висновку експерта від 05 листопада 2013 р. № 979 надана на дослідження речовина рослинного походження, що вилучена у ОСОБА_1, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою в перерахунку на суху речовину становить 372,69 г., що перевищує встановлений невеликий розмір наркотичного засобу - канабісу.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1, незаконно, в порушення Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» від 15 лютого 1995 р. № 60/95-ВР (з наступними змінами), незаконно придбав, виготовив та зберігав без мети збуту наркотичний засіб - канабіс, які відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» зазначені в списку № 1 таблиці 1, відноситься відповідно до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

З кінця вересня 2013 року ОСОБА_1 з метою створення безпечних умов для вживання наркотичних засобів, маючи умисел на організацію місця для незаконного вживання наркотичних засобів, пристосував з цією метою квартиру, яка розташована за адресою АДРЕСА_1, в якій ніхто не проживав, до якої ОСОБА_1 мав ключ від вхідних дверей, де зберігав пристрій для вживання канабісу, який ОСОБА_1 виготовив особисто. З кінця вересня по кінець жовтня 2013 року ОСОБА_1 вказану квартиру використовував для неодноразового вживання разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 наркотичного засобу канабісу, який останні, вживали в кімнаті вищевказаної квартири, шляхом викурювання через пристрій для вживання канабісу.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ст. 309 ч. 1 КК України - як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, а також за ст. 317 ч. 1 КК України - як організація місця для незаконного вживання наркотичних засобів.

19 листопада 2013 р. сторони уклали угоду про визнання винуватості, якою ОСОБА_1 під час досудового розслідування повністю визнав вину у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, розкаявся, став на шлях виправлення і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, сплатити судові витрати за проведені експертизи та погодилися на призначення покарання за ст. 309 ч. 1 КК України - 1 рік позбавлення волі, за ст. 317 ч. 1 КК України - 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України - шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік. Згідно ст. 75 КК України покласти обов'язки - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч. 1, ст. 317 ч. 1 КК України, які згідно ст. 12 КК України, є злочинами середньої тяжкості.

ОСОБА_1 суду заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди про визнання винуватості і згоден з призначеним покаранням.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п. 1 ч.1 ст. 473 цього Кодексу: характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч. 5 ст. 474 КПК України).

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про визнання винуватості, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінальних правопорушень та заявлені в межах санкцій ст. 309 ч. 1 та ст. 317 ч. 1 КК України.

В ході підготовчого судового засідання сторони підтримали клопотання про визнання укладеної угоди, прокурор вважає, що зміст угоди про визнання винуватості відповідає положенням діючого законодавства та підлягає до затвердження, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди до задоволення.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що угоду про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 309 ч. 1, ст. 317 ч. 1 КК України з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 371-374, 472-475 КПК України, суд

у х в а л и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості між прокурором та ОСОБА_1 від 19 листопада 2013 року.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 309 ч. 1, ст. 317 ч. 1 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання:

за ст. 309 ч. 1 КК України - 1 рік позбавлення волі,

за ст. 317 ч. 1 КК України - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України - остаточно визначити покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу КВІ.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області (Код СДРПОУ 25574892 (у призначенні платежу обов'язково вказувати код класифікації доходів бюджету 24060300), р/р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області) 342 (триста сорок дві) грн. 30 коп. за проведену експертизу № 173 від 15 листопада 2013 р. та 856 (вісімсот п'ятдесят шість) грн. 52 коп. за проведену експертизу № 979 від 05 листопада 2013 р.

Речові докази:

- наркотичний засіб канабіс, загальною вагою 372,69 г; пляшка з полімерного матеріалу з відрізаним дном з нашаруванням екстракту канабісу, масою 0,176 г, що знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Роменського МВ - знищити.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, в апеляційний суд Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення і набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя - підпис-

Копія вірна:

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Є. Д. Глущенко