Решение № 35813921, 29.11.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 листопада 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Джуги С.Д.

суддів - Боднар О.В., Готри Т.Ю.

при секретарі: Свіді Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Свалявського районного суду від 19 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_1 до спеціалізованого управління «Свалява-Газ» ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля, -

встановила:

У червні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до спеціалізованого управління «Свалява-Газ» публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення заборгованості за договором оренди автомобіля.

На обґрунтування позову зазначав, що 11.10.2002 року між ним та відповідачем укладено договір оренди автомобіля «ЗІЛ-131» з встановленою орендною платою в розмірі 600 грн. Він свої зобов'язання за договором виконав належним чином, однак відповідач, всупереч умов договору, не сплачує орендну плату. За таких обставин, з врахуванням збільшених позовних вимог, просив про стягнення з відповідача на його користь 49 581 грн. 26 коп. заборгованості за договором оренди автомобіля марки «ЗІЛ-131», державний номер НОМЕР_1, за період з жовтня 2002 року по 08 серпня 2012 року, укладеного між сторонами у справі 11 жовтня 2002 року, 24 530 грн. 31 коп. пені, 4 077 грн. 60 коп. трьох процентів річних, 23 349 грн. 87 коп. індексу інфляції, 5 тис. грн. моральної шкоди та понесених у справі судових витрат.

Заочним рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 19 вересня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди автомобіля в розмірі 31 160 грн. та 311 грн. 60 коп. судових витрат.

В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.

Відповідачем рішення суду першої інстанції не оскаржено.

Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 17 січня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а заочне рішення Свалявського районного суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29.05.2013 року ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 17.01.2013 року скасовано і передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що позовна давність не підлягала застосуванню; суд безпідставно не застосував ст. 625 ЦК України; судом не вирішено питання про стягнення неустойки та моральної шкоди.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи і підстави апеляційної скарги, вважає що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Згідно договору оренди автомобіля ЗІЛ-131 від 11 жовтня 2002 року, ОСОБА_1 передав відповідачу в оренду автомашину ЗІЛ-131, державний номер НОМЕР_1, з орендною платою в розмірі 600 грн. щомісячно. Умовами договору сторони не передбачили, які правові наслідки настають для них за порушення взятих на себе договірних зобов'язань (а. с. 6).

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 30 жовтня 2008 року, яке набрало законної сили, задоволено аналогічні позовні вимоги позивача за період з 01 травня 2005 року по 09 квітня 2008 року (а. с. 8).

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що через наявність рішення апеляційного суду Закарпатської області від 30.10.2008 року, позовні вимоги щодо стягнення плати за оренду автомобіля за період з жовтня 2002 року по 10 квітня 2008 року задоволенню не підлягають. Також суд вважав, що статтями 759-786, 798-805 ЦК України не передбачено правових наслідків у вигляді нарахування пені, відсотків та інфляційних нарахувань, а тому дійшов до висновку, що слід стягнути лише заборгованість орендної плати за період з 10 квітня 2008 року по 08 серпня 2012 року.

Однак з такими висновками суду першої інстанції не може повністю погодитися колегія суддів зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 4, укладеного 11 жовтня 2002 року між сторонами у справі договору на оренду автомашини ЗІЛ-131, визначено, що за невиконання або неякісне виконання покладених на них обов'язків, сторони несуть майнову відповідальність, згідно чинного законодавства.

Слід зазначити, що на момент розгляду справи, вказаний договір не припинено та не розірвано.

Колегія суддів констатує, що наявність рішення апеляційного суду Закарпатської області від 30.10.2008 року свідчить про те, що аналогічні позовні вимоги ОСОБА_1 за період з 01.05.2005 року по 09.04.2008 року вже вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили. Однак дана обставина, є підставою для закриття провадження за позовними вимогами за вказаний період, а не для відмови в їх задоволенні, як це вважає суд першої інстанції. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 29.11.2013 року заочне рішення Свалявського районного в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 за вказаний період скасовано, а провадження по справі в цій частині - закрито. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних даних про належне виконання відповідачем своїх обов'язків щодо сплати орендної плати за період з жовтня 2002 року по 01.05.2005 року. Також не вирішувалося питання про стягнення заборгованості з орендної плати за вказаний період в судовому порядку.

За таких обставин позивач вправі ставити питання про стягнення заборгованості з орендної плати з відповідача за період з 11.10.2002 року по 01.05.2005 року.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Виходячи з положень ст. 264 ЦК України позовну давність було перервано.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Жодної заяви про застосування позовної давності відповідачами по справі до винесення судом рішення у справі зроблено не було.

Таким чином, підстав для застосування до даного позову ОСОБА_1 позовної давності немає.

Також колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо відмови в стягненні трьох відсотків річних та інфляційних втрат, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку між сторонами виникло грошове зобов'язання, оскільки орендар зобов'язаний оплатити орендну плату в грошах, а орендодавець має право вимагати від нього відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору. Подібних висновків дійшов Верховний Суд України в своїй Постанові від 20.06.2012 року, яка прийнята з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України.

Таким чином, ст. 625 ЦК України підлягає застосуванню до даних правовідносин і з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість по орендній платі за період з 11.10.2002 року по 01.05.2005 року та з 09.04.2008 року по 08.08.2012 року з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних.

При цьому, оскільки обов'язок оплатити орендну плату в розмірі 600 грн. виникає у відповідача відразу зі спливом відповідного місяця, то 3% річних повинні нараховуватися на вказану суму за період з першого числа наступного місяця по 08.08.2012 року. Аналогічно повинні нараховуватися інфляційні втрати на суму місячної орендної плати шляхом її множення на сукупний коефіцієнт інфляції за вказаний період. При цьому інфляційні втрати за 8 днів серпня 2012 року та липень 2012 року не повинні нараховуватися.

Визначаючи суму заборгованості зі сплати орендної плати з врахуванням індексу інфляції та 3% річних колегія суддів враховує наступні розрахунки.

Період за який нараховується орендна платаСума орендної плати, грн.Кількість днів прострочення3 % річних, грн.Сукупний коефіцієнт інфляції за вказаний періодСума орендної плати з врахуванням індексу інфляції, грн.Жов.02406,463569119,232791134,02Лис.026003539174,53279,61677,6Гру.026003508173277,71666,2Січ.036003477171,47269,61617,6Лют.036003449170,09269,81618,8Бер.036003418168,56266,81600,8Кві.036003388167,08263,91583,4Тра.036003357165,55262,11572,6Чер.036003327164,07262,11572,6Лип.036003296162,54261,81570,8Сер.036003265161,01262,11572,6Вер.036003235159,53266,61599,6Жов.036003204158,012651590Лис.036003174156,53261,61569,6Гру.036003143155256,81540,8Січ.046003112153,472531518Лют.046003083152,04249,51497Бер.046003052150,51248,51491Кві.046003022149,03247,51485Тра.046002991147,5245,81474,8Чер.046002961146,02244,11464,6Лип.046002930144,49242,41454,4Сер.046002899142,96242,41454,4Вер.046002869141,48242,61455,6Жов.046002838139,96239,51437Лис.046002808138,48234,31405,8Гру.046002777136,95230,71384,2Січ.056002746135,42225,21351,2Лют.056002718134,04221,51329Бер.056002687132,51219,31315,8Кві.056002657131,03215,81294,809-30 Квіт.08420156153,89138,4581,28Тра.08600153075,45138,7832,2Чер.08600150073,97136,9821,4Лип.08600146972,44135,8814,8Сер.08600143870,92136,5819Вер.08600140869,44136,6819,6Жов.08600137767,91135,2811,2Лис.08600134766,43132,9797,4Гру.08600131664,9130,9785,4Січ.09600128563,37128,2769,2Лют.09600125761,99124,6747,6Бер.09600122660,46122,8736,8Кві.09600119658,98121,1726,6Тра.09600116557,45120720Чер.09600113555,97119,4716,4Лип.09600110454,44118,1708,6Сер.09600107352,92118,2709,2Вер.09600104351,44118,5711Жов.09600101249,91117,5705Лис.0960098248,43116,5699Гру.0960095146,9115,2691,2Січ.1060092045,37114,2685,2Лют.1060089243,99112,2673,2Бер.1060086142,46110,1660,6Кві.1060083140,98109,1654,6Тра.1060080039,45109,4656,4Чер.1060077037,97110,1660,6Лип.1060073936,44110,5663Сер.1060070834,92110,7664,2Вер.1060067833,44109,4656,4Жов.1060064731,91106,3637,8Лис.1060061730,43105,8634,8Гру.1060058628,9105,5633Січ.1160055527,37104,7628,2Лют.1160052725,99103,6621,6Бер.1160049624,46102,7616,2Кві.1160046622,98101,3607,8Тра.1160043521,45100600Чер.1160040519,9799,2595,2Лип.1160037418,4498,8592,8Сер.1160034316,92100,1600,6Вер.1160031315,44100,5603Жов.1160028213,91100,4602,4Лис.1160025212,43100,4602,4Гру.1160022110,9100,3601,8Січ.126001909,37100,1600,6Лют.126001617,9499,9599,4Бер.126001306,4199,7598,2Кві.126001004,9399,4596,4Тра.12600693,499,4596,4Чер.12600391,9299,7598,2Лип.1260080,39 600Загальна сума 6690,58 81363,5

Таким чином, сума заборгованості по орендній платі станом на 31 липня 2012 року з врахуванням індексу інфляції становить 81 363,50 грн. і до вказаної суми ще слід додати нараховану орендну плату за 8 днів серпня 2012 року у розмірі 160 грн.

Тобто, загальна заборгованість відповідача по сплаті орендної плати за договором з врахуванням сум, передбачених ст. 625 ЦК України, становить 88 214,08 грн. (6690,58 грн. + 81 363,50 грн. + 160 грн. = 88 214,08 грн.).

Що стосується позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення неустойки, то колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Укладеним між сторонами договором не передбачено стягнення неустойки у разі порушення стороною своїх зобов'язань за договором. Також, не передбачена така неустойка актами цивільного законодавства, зокрема ст.ст. 759-786, 798-805 ЦК України. При цьому безпідставним є посилання позивача на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки у преамбулі даного Закону вказано, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Оскільки, в даному випадку, укладаючи договір ОСОБА_1 виступав у ньому як фізична особа-громадянин, то норми зазначеного Закону не підлягають застосуванню.

Також колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, оскільки ні норми чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, які встановлюють відповідальність за порушення зобов'язань за договором, ні укладений між сторонами договір не передбачають такого правового наслідку порушення зобов'язань за договором як відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, загальний розмір заборгованості по орендній платі, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 88 214,08 грн., а тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 526, 551, 625 ЦК України, ст.ст. 307, 309, 314, 316, 338 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Заочне рішення Свалявського районного суду від 19 вересня 2012 року змінити, визначивши, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню з публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на користь ОСОБА_1 становить 88 214 (вісімдесят вісім тисяч двісті чотирнадцять) гривень 08 (вісім) копійок.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, після чого протягом двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: