Решение № 35800905, 05.12.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 528/1139/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4212/2013

Головуючий у 1-й інстанції Радзівон О. І.

Доповідач Карнаух П. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді: Карнауха П.М.

Суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.

при секретарі: Ткаченко Т.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»

на заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -

в с т а н о в и л а :

Позивач в липні 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23014,60 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_2 згідно з укладеним з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитним договором № б/н від 09.11.2007 року отримав кредитні кошти в розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою складає між ним та Банком Договір.

Внаслідок неналежного виконання умов договору утворилась заборгованість за кредитом на загальну суму 23014,60 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача.

Заочним рішенням Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.11.2007 року у розмірі 21442,48 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 5305,30 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом 16137,18 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у сумі 230,15 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позовної заяви про стягнення штрафів та ухвалити нове рішення в цій частині про стягнення штрафу в розмірі 1572,12 грн. (500 грн. фіксована частина та 1072,12 грн. процентна складова), в іншій частині рішення просить залишити без змін. Вважає, що судом було порушено норми матеріального права та позовна давність була неправомірно застосована, оскільки від відповідача відповідної заяви про застосування строків позовної давності не надходило.

В судове засідання з'явився представник позивача. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відмовившись від отримання повістки. Відповідно до ч.8 ст.76 ЦПК України, особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Колегія суддів приходить до висновку про можливість слухати справу у відсутність відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Згідно ч. 3 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Предметом оскарження є відмова у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу на загальну суму 1572,12 грн., а тому рішення суду переглядається лише в цій частині.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів приходить до необхідності задоволення апеляційної скарги та ухвалення нового рішення з підстав, визначених п. 3, 4 ч.1 ст.309 ЦПК України - невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 згідно з укладеним з ПАТ КБ «ПриватБанк» кредитним договором № б/н від 09.11.2007 року отримав кредитні кошти в розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною картою складає між ним та Банком Договір.

Із Заяви вбачається, що 09.11.2007 року був відкритий рахунок та клієнту видана кредитна карта.

Відповідно до п. 5.3. Умов та правил надання банківських послуг, право зміни розміру наданого на платіжну карту Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в односторонньому порядку за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

Із п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг вбачається, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той же строк.

Клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсоткам за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором. В разі виникнення заборгованості Держатель по Картрахунку зобов'язаний погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення. За порушення строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням згідно кредитного договору більше ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. та 5 % від суми позову (п. 6.5, 6.9., 8.6. Умов та правил надання банківських послуг).

Згідно п. 5.2. Умов та правил надання банківських послуг, у випадках порушення Держателем умов даного Договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній Банком частині.

Пунктом 2 Умов та правил надання банківських послуг визначено терміни та поняття, відповідно до яких, мінімальний обов'язковий платіж - це розмір боргових зобов'язань Держателя, які щомісячно належать сплаті Держателем протягом строку дії Карти. Мінімальний обов'язковий платіж є обов'язковим для Держателя платіжних карт, здійснюючих операції по кредитній схемі.

Строки і порядок погашення по Кредиту (кредитний ліміт, кредитна лінія) по платіжним картам з встановленим Мінімальним обов'язковим платежом визначений в Пам'ятці Клієнта, яка є невід'ємною частиною Договору. Платіж включає плату за користування Кредитом, передбачену Тарифами, та частину заборгованості по Кредиту (п.5.3. Правил користування платіжною картою).

Відповідно до п. 4.1. Правил користування платіжною картою погашення заборгованості по кредиту може здійснюватися шляхом внесення коштів на карту клієнтом або шляхом списання коштів з інших карт.

Внаслідок неналежного виконання умов договору ОСОБА_2 утворилась заборгованість (станом на 30.04.2013 року) в сумі 23014,60, яка складається з: 5305,30 грн. 07 коп. заборгованості за кредитом; 16137,18 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; а також штрафів відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг - 500 грн. (фіксована частина) та 1072,12 грн. (процентна складова).

Відповідні розрахунки проведені Банком, містяться в матеріалах справи та надані на підтвердження заявлених позовних вимог.

Із наданих суду розрахунків, вбачається, що останній черговий платіж відповідачем був здійснений 03.06.2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафів відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг, місцевий суд виходив з того, що спеціальна позовна давність по цій вимозі спливла.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.

Статтею 546 ЦК України, передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Пунктом 8.6. Умов та правил надання банківських послуг визначено, що за порушення строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням згідно кредитного договору більше ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. та 5 % від суми позову.

Згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

ЦК України не передбачено заборони пред'явлення окремих вимог у зв'язку з пропущенням позовної давності.

Нормами статті 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Однак, на вказані норми матеріального права, суд першої інстанції уваги не звернув та не дав належної оцінки фактичним обставинам по справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, судові повітки, направлені судом, відмовився отримувати, будь-яких заяв та клопотань щодо пред'явленого позову до суду не направляв, судовий розгляд було проведено в заочному порядку.

Відповідно до наданих Банків розрахунків штраф становить 1572,12 грн. та складається із: 500 грн. фіксована частина та 1072,13 грн. відсоткова складова.

Провівши аналіз фактичних обставин по справі, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем не було зроблено заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, що, за обставин викладених вище, відповідає правовим позиціям, висловленим Верховним Судом України в постановах у справі № 6-101цс12 від 21.11.2012 року та у справі № 6-126цс13 від 20.11.2013 року.

За таких обставин, рішення місцевого суду підлягає скасуванню в частині відмови в стягнення штрафів з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення цієї вимоги із зміною визначеного судом розміру загальної суми заборгованості.

Керуючись ст.ст. 303, 309 ч.1 п.3,4, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Заочне рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2013 року - скасувати в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення штрафу та загальної суми заборгованості.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості про стягнення штрафу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» штраф в сумі 1572,12 грн. (одна тисяча п'ятсот сімдесят дві гривні 12 коп.)

Зазначити загальну суму заборгованості, що підлягає стягненню за договором № б/н від 09 листопада 2007 року, в сумі 23014,60 грн. ( двадцять три тисячі чотирнадцять гривень 60 коп.).

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Карнаух П.М.

Судді: Кривчун Т.О.

Чумак О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Карнаух П.М.