РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
03 грудня 2013 року Справа № 903/638/13
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Саврій В.А.
судді Дужич С.П. ,
судді Мамченко Ю.А.
при секретарі судового засідання Бугай Н.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача - підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" на рішення господарського суду Волинської області від 31.07.13р. у справі №903/638/13
за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" м. Київ
до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" м. Луцьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Сантез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркері" в особі ліквідатора Дорошенка Ярослава Валерійовича м. Київ
про стягнення 22 206, 09 грн.
За участю представників:
Позивача - Грабєжов Олексій Еммануїлович ( довіреність № б/н від 01.08.2011 р. )
Відповідача - Шимко О.В. (довіреність №180-19 від 23.01.2013р.)
Третьої особи - не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Волинської області від 31.07.2013 р. у справі №903/638/13 (суддя Вороняк А.С.) у позові підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" до публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Сантез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркері" в особі ліквідатора Дорошенка Ярослава Валерійовича про стягнення 22 206, 09 грн. - відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги не відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, не підтверджені належними доказами. (арк.справи 84-85).
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким стягнути з відповідача суму в розмірі 22 206,09 грн.
Скаржник свої доводи обгрунтовує наступним:
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2011 року у справі №Б8/040-11 за заявою підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті» порушена справа про банкрутство.
Постановою господарського суду Київської області від 15.04.2011 року ТзОВ Синтез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті» визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкру арбітражного керуючого Дорошенка Я.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2012 року по справі Б8/040-11 зобов'язано ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. (ліцензія на право провадження діяльності керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів ) серії АВ №600726, видана Міністерством юстиції України 12.04.2012):
- перерахувати кредитору - підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» - в якості задоволення вимог останього у вигляді 321,0 грн. судових витрат, сплачених в межах справи №Б8/040-11, що підлягають задоволенню в першу чергу, 27781,09 грн. основної заборгованості, що підлягає задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів;
- подати державному реєстратору Києво-Святошинської державної адміністрації Київської області копію даної ухвали для проведення реєстрації припинення юридичної особи банкрута;
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Таким чином на думку скаржника ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2012 року по справі №Б8/040-11 встановлено:
- майно (грошові кошти) банкрута належать іншій юридичній особі (позивачу);
- у банкрута не залишилося ніякого майна і тому банкрут підлягає ліквідації.
Разом з тим господарський суд Волинської області в рішенні від 31.07.2013 року встановив, що оскільки кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку, визначаються активами клієнта (відправника) ТзОВ «Синтез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті», що належать їм на праві власності або повного господарського відання, то вони підлягають конституційному захисту як об»єкт права власності.
Отже, рішення господарського суду Волинської області від 31.07.2013 року прямо протирічить обставинам справи, а саме, ухвалі господарського суду Київської області від 17.12.2012 року.
Скаржник також зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з'ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального права. (115-119)
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судовому засіданні, щодо доводів викладених позивачем в апеляційній скарзі заперечили, а також пояснили суду, що підстав для задоволення апеляційної скарги відсутні. Зокрема звернули увагу суду на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, яке прийняте у повній відповідності норм матеріального та процесуального права.
Так, відмічають, що судом першої інстанції вірно встановлено, що договірні відносини існують між ПАТ «Західінкомбанк» та ТзОВ «Синтез чагри меркезі, тахсілат, дагитмл лімітед шіркеті» на основі договору №67-ОВ від 12.12.2007 року банківського рахунку.
Крім цього звертають увагу, що ПАТ «Західінкомбанк» виникли зобов»язання здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, виконувати доручення клієнта банку виконання платежів та отримання коштів, належних клієнтові (ТзОВ «Синтез чагри меркезі, тахсілат, дагитмл лімітед шіркеті»), тобто виникли негрошові зобов»язання. Відмічають, що господарський суд Волинської області прийшов до правильного висновку, що у матеріалах справи не має жодного доказу існування договірних відносин між позивачем та ПАТ «Захід інкомбанк».
У судове засідання 03.12.2013 року представники позивача та відповідача з»явилися, доводи викладені, як апеляційній скарзі так і в запереченнях до неї підтримали.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Відповідно до п. 4 резолютивної частини ухвали господарського суду Київської області від 17.12.2012 року по справі Б8/040-11 ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Дорошенко Ярослав Валерійович (ліцензія на право провадження діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) серії АВ № 600726, видана Міністерством юстиції України 12 квітня 2012 року) зобов'язаний перерахувати кредитору - підприємству з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" - в якості задоволення вимог останнього у вигляді 321,00 грн. судових витрат, сплачених в межах справи № Б8/040- 11, що підлягають задоволенню в першу чергу, 27781,09 грн. основної заборгованості, що підлягає задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
На виконання зазначеної вище ухвали, товариством з обмеженою відповідальністю "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" в особі ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Дорошенка Я.В. було подано до другої Київської філії ПАТ "Західінкомбанк" платіжне доручення № 2 від 16.04.2013р. на сплату заборгованості в розмірі 22206,09 грн. на задоволення вимог конкурсного кредитора 4 черги на підставі ухвали господарського суду Київської області у справі № 58/040-11 від 17.12.2012 року.
16.04.2013р. друга Київська філія ПАТ "Західінкомбанк" прийняла до виконання платіжне доручення №2 від 16.04.2013р. на сплату заборгованості в розмірі 22206,09 грн..
Проте, станом на даний час кошти на поточний рахунок підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "НБМ" не перераховано, що стало причиною для звернення з позовом до суду.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст.55 Закону України "Про банки та банківську діяльність").
Як вбачається з матеріалів справи такі відносини виникли між ПАТ "Західінкомбанк" та ТзОВ "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті" на основі договору №67-ОВ від 12.12.2007р. банківського рахунку.
Згідно ч.1 ст.1066, ч.ч.1, 3 ст.1068 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Згідно п.16, ч.1 ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Згідно пп.12 п.4 розділу 1 постанови правління Національного Банку України №281 від 10.08.2005р. "Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України" кошти клієнта - це гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквіваленти, що обліковуються на поточних (у тому числі рахунках за спеціальним режимом їх використання) та вкладних (депозитних) рахунках.
Постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976).
Згідно з пунктом 1.2. Інструкція встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.
Згідно з п.1 4. Інструкції розрахунково-касове обслуговування - це надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно.
Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
У таких відносинах банк визнається повіреним клієнта, який надає послуги по виконанню платіжних документів.
Враховуючи наведені положення законодавства, у відповідача виникли зобов'язання здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта, виконувати доручення клієнта банку про виконання платежів та отримання коштів, належних клієнтові (ТзОВ "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті"), тобто виникли негрошові зобов'язання.
Разом з цим колегія суддів вважає, що відповідно ч. 2 ст. 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.
Таким чином ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2012 року по справі №Б8/040-11 встановлено, що майно (грошові кошти) банкрута належать іншій юридичній особі (позивачу) та що у банкрута не залишилося ніякого майна і тому банкрут підлягає ліквідації.
Колегія суддів не може погодитсь з висновком суду першої інстанції, що кошти, які знаходяться на рахунку клієнта банку, визначаються активами клієнта (відправника) ТзОВ "Сентез чагри меркезі, тахсілат, дагитим лімітед шіркеті"), що належать їм на праві власності або повного господарського відання.
Припинення діяльності товариства відбувається шляхом передання ним всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або шляхом ліквідації без правонаступництва.
Відповідно до ч. 7 ст. 59 Господарського кодексу України скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.
Частиною 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до Єдиного державного реєстру державна реєстрація припинення юридичної особи банкрута відбулася 01.02.2013 р.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
А тому, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Згідно п.2 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;
Відповідно апеляційна скарга ТзОВ «Телерадіокомпанія «НБМ» на рішення господарського суду Волинської області від 31.07.2013 року у справі №903/638/13 також підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню.
При цьому, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача із дорученням їх видати господарському суду Волинської області.
Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу позивача - підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» на рішення господарського суду Волинської області від 31.07.2013 року у справі №903/638/13 - задоволити.
Рішення скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задоволити.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» (43005, м. Луцьк, просп. Перемоги, буд. 15, код ЄДРПОУ 19233095) на користь підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «НБМ» (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26, код ЄДРПОУ 22837796) грошові кошти у сумі 22206,09 грн. (двадцять дві тисячі двісті шість грн. 09 коп.), 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судових витрат за подання позовної заяви та 860,25 грн. (вісімсот шістдесят грн. 25 коп.) витрат за подання апеляційної скарги.
Видачу наказів доручити господарському суду Волинської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Дужич С.П.
Суддя Мамченко Ю.А.
Судебное решение № 35796377, Рівненський апеляційний господарський суд было принято 03.12.2013. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти ключевые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам легко находить ключевые сведения.
то решение относится к делу № 903/638/13. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: