№ 35752659, 04.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6376/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Васіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, третя особа - КП «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, про визнання протиправними дій з відмови у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1; скасування рішення № 1438325 від 05 квітня 2013 року; зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними дії відповідача з відмови у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1; скасувати рішення № 1438325 від 05 квітня 2013 року; та зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням № 1438325 від 05 квітня 2013 року відповідач відмовив ОСОБА_2 в державній реєстрації права власності на належну йому квартиру АДРЕСА_1 на тій підставі, що документи, подані для проведення державної реєстрації не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, внаслідок розбіжності відомостей про квартиру між правовстановлюючими документами та реєстраційними даними, проте в зазначеному рішенні не вказано в чому саме є невідповідність наданих документів реєстраційним даним. На підставі викладеного позивач зазначає, що дії відповідача з відмови у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 є неправомірними, оскільки не відповідає дійсності той факт, що надані ОСОБА_2 документи не дають змоги встановити заявлене позивачем право власності на квартиру документам, що їх посвідчують, та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено такої підстави, яка зазначена відповідачем, для відмови у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у здійсненні державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, а тому рішення № 1438325 від 05 квітня 2013 року є законним та скасуванню не підлягає.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

28 березня 2013 року ОСОБА_2 з метою державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), до якої додав: витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 176284436 від 05.02.2008 року, виданий КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» (номер запису 917 в книзі: 565-пр-17) (оригінал та фотокопія), свідоцтво про право власності від 04.02.2008 на квартиру АДРЕСА_1 року (оригінал та фотокопія), технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 року (оригінал та фотокопія) (а.с. 33-36).

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 3 Закону державна реєстрація прав є обов'язковою. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Згідно до ч. 1 ст. 6 Закону систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку (далі - органи державної реєстрації прав).

Частиною 4 ст. 9 Закону встановлено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Вимоги до документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 17 Закону, відповідно до якої текст документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, повинен бути написаний розбірливо. Прізвище, ім'я, по батькові фізичних осіб та їх місце проживання, а також найменування юридичних осіб та їх місцезнаходження повинні бути написані повністю. Не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави для державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Підстави для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень встановлені ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 51) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 52) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 53) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 54) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 55) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 56) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Судом встановлено, що 05 квітня 2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 29.03.2013 року о 10:19:51 за реєстраційним номером 629682, яку подав ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1, та документи, подані для проведення державної реєстрації прав, з посиланням на ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, прийнято рішення № 1438325 від 05.04.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, на підставі того, що під час розгляду вказаних документів державним реєстратором встановлено, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, внаслідок розбіжності відомостей про квартиру між правовстановлюючим документом та реєстраційними даними (а.с. 6).

В рішенні державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції № 1438325 від 05.04.2013 року не зазначено в чому саме подані позивачем документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 04.02.2008 року, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.11.2007 року справа № 2-8871/07, замість договору купівлі-продажу частини квартири від 19.08.2005 року, посвідченого Чередниченко Г.А., державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори в реєстрі за № 1-4641, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 18.11.2005 року, номер запису 917 в книзі: 565пр-16 (а.с. 7, 8).

Згідно до листа комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради вих. № 8746-06/1256 станом на 31.12.2012 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та на підставі свідоцтва про право власності, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 04.02.2008 року, серія САВ № 375449, зареєстрована КП «ОМБТІ та РОН» в книзі 565пр, стор. 17, реєстраційний номер 917 (а.с. 61).

Отже, заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 29.03.2013 року та додані до неї документи, які подавались позивачем з метою реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, відповідають вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, та підтверджують право власності ОСОБА_2 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відсутня така підстава для відмови в державній реєстрації права власності, як те, що подані документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, внаслідок розбіжності відомостей, зазначених в правовстановлюючих документах на квартиру, правовстановлюючим документам та реєстраційним даним щодо неї.

Крім цього, судом встановлено, що комунальним підприємством «ОМБТІ та РОН» 05.02.2008 року здійснено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 на підставі тих самих документів, що були подані позивачем до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції з метою державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 звернувся, а саме: свідоцтва про право власності від 04.02.2008 на квартиру АДРЕСА_1 року та технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 (а.с. 62-67).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» прийнято рішення № 1438325 від 05 квітня 2013 року, оскільки зазначеним Законом заборонено відмовляти в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції без урахування всіх обставин, за результатами розгляду за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 29.03.2013 року о 10:19:51 за реєстраційним номером 629682, яку подав ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна, на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1, та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, прийнято рішення № 1438325 від 05 квітня 2013 року про відмову в державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_2, а тому воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Отже, приймаючи до уваги те, що судом встановлено, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу в проведенні державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_2, враховуючи, що відповідно до вимог Закону, єдиним органом, до якого позивач може звернутись для проведення за ним державної реєстрації права власності на вказану квартиру, є Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, а державна реєстрація прав на нерухоме майно, що розташоване в Україні, є обов'язковою, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача про зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає, що визнанням протиправним та скасуванням рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Дубровіної О.В. про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1438325 від 05 квітня 2013 року судом дотримано необхідний баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправними дій з відмови у державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню в частині вимог про скасування рішення № 1438325 від 05 квітня 2013 року; зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Дубровіної О.В. про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень № 1438325 від 05 квітня 2013 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 04 грудня 2013 року.

Суддя /підпис/ О.А. Левчук