Решение № 35738299, 03.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.13р. Справа № 904/8241/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-агро", Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького

про стягнення 13 792,50 грн.

Суддя Кармазіна Л.П.

Представники:

від позивача - Голобурда С.Я., представник, дов. № 130Д-126/2013 від 21.06.2013 року

від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-агро" про стягнення 13 792,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань за договором №КО-ДП-37/2012 від 04.06.2012 року, щодо своєчасної та повної оплати за виконані позивачем роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2013 року розгляд справи призначено на 14.11.2013р.

14.11.2013р. на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі від 24.10.2013р. до судового засідання позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів. (а.с.23-27)

Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, до суду повернувся поштовий конверт з відміткою поштової установи, що за зазначеною адресою адресат не проживає.(а.с.21)

Ухвалою господарського суду від 14.11.2013 року, розгляд справи відкладено на 03.12.2013 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

03.12.2013р. представник позивача в судовому засіданні надав до справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, відповідно до якого юридична адреса відповідача є: (52052, Дніпропетровська область, с. Горького, вул. Криворізьке шосе, буд. 2), також представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, оскільки ухвали суду були направлені на адресу відповідача, яка зазначена у наявному в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. (а.с.31-32)

Згідно з п. 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштовий конверт а.с. 21), а матеріали справи містять достатньо документів необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

03.12.2013р. в порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (виконавець-позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оліекс-агро" (замовник-відповідач) укладено договір № КО-ДП-37/2012 від 04.06.2012 року, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. (а.с.8-9)

Відповідно до п. 1.3. договору, загальний обсяг робіт (виконання робіт по збиранню врожаю) складає 124 га.

На підставі п.3.2. договору, загальна вартість виконаних робіт (сума до сплати) обчислюється виходячи з актів передачі - приймання виконаних робіт, що підписані сторонами.

Позивач належним чином виконав передбачені договором роботи, а саме збирання сільгоспкультур (ячмінь) на загальну суму 12420 грн.00 коп., про що сторонами складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1025 від 06.07.2012 року, відповідно до якого замовник претензій за обсягом, кількістю і терміном надання послуг (робіт) не має, даний акт підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.10)

Відповідно до пункту 3.3 договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі - приймання виконаних робіт в строк не пізніше ніж 5 робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі - приймання виконаних робіт.

Замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату послуг виконавця відповідно до умов договору. (п. 4.1.5 договору)

В порушення своїх зобов'язань за договором, відповідач оплату за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи не здійснив, у зв'язку чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 12 420 грн. 00 коп.

Таким чином, станом на час звернення позивача до господарського суду, заборгованість відповідача перед позивачем складає 12 420 грн. 00 коп.

На підставі п. 5.3 договору, яким передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 931 грн. 50 коп.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 441 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору договір № КО-ДП-37/2012 від 04.06.2012 року, виконав належним чином, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №1025 від 06.07.2012 року, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств позивача та відповідача. (а.с.10)

Доказів повної оплати виконаних позивачем робіт, матеріали справи не містять.

Зобов'язання відповідача щодо оплати за виконані роботи передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем повну оплату виконаних позивачем робіт не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. (ст. 530 ЦК України )

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним договором, спір між сторонами виник з його вини, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідач основного боргу за договором КО-ДП-37/2012 від 04.06.2012 року, обґрунтовані належними доказами, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 12420 грн. 00 коп.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 931 грн. 50 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч. 1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до положень ч. 2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (надалі-Закон) встановлено, що його норми регулюють договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Відповідно до ст. 1 Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

На підставі п. 5.3 договору, яким передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

З огляду на зазначені обставини справи та приписи законодавства, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (а.с.3) доходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 931 грн.50 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 441 грн. 00 коп., суд зазначає наступне:

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з того, що факт надання позивачем послуг відповідачу є доведеним матеріалами справи, а оплата вказаних послуг відповідачем проведена не була, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у розмірі 441 грн.00 коп., підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-агро" (52052, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Горького, вул. Криворізьке шосе, буд. 2, код ЄДРПОУ 34735809) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС"(01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, р/р26007010091816 у ПАТ «Банк-Восток», МФО 307123, код ЄДРПОУ 37702357) основний борг у розмірі 12420грн.00 коп., пеню у розмірі 931 грн. 50 коп., 3% річних у розмірі 441 грн. 00 коп. та суму судового збору у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Л.П. Кармазіна Повне рішення складено 03.12.2013р.