№ 35738248, 04.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4127/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Житняк Л.О., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

07.11.2013 Чернігівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 708,55 грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд вжив всі належні заходи для повідомлення відповідача про відкриття скороченого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації: АДРЕСА_1 вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 752927, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (вручено - 09.11.2013). Відповідач заперечень проти позову або заяви про визнання позову, не надав. Про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів, поінформований.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, за наявності достатніх підстав, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) як фізичну особу-підприємця 07.08.2006 зареєстровано Чернігівською районною державною адміністрацією, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР серії АГ № 752927) і взято на облік до органу державної податкової служби як платника податків з 07.08.2006.

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 708,55 грн., що підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 21.08.2013 № 0004101700, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 708,55 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (вручено - 22.08.2013).

Вищезазначене податкове повідомлення-рішення прийнято позивачем на підставі встановлених перевіркою з питання своєчасності сплати єдиного податку протягом 2013 року порушень податкового законодавства за порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання зі сплати єдиного податку фізичною особою-підприємцем протягом встановлених строків, відповідно до Акту камеральної перевірки податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 05.07.2013 № 169/17-121, заперечень до висновків якого відповідачем не було надано.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення, яке вручено відповідачу 22.08.2013, в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було, тому сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

При перевірці правильності нарахування відповідачу податкового боргу необхідно врахувати, що в силу п. 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до першої групи платників єдиного податку, суд зазначає п. 291.4 ст. 291 Кодексу, яким встановлено, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) (п. 293.1 ст. 293 Кодексу).

Також суд зазначає п. 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п. 294.1 ст. 294 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу (п. 122.1 ст. 122 Податкового кодексу України).

Крім того, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Тобто, позивач, як контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень.

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 сплачена не була. Таким чином, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 05.09.2013 № 86-17 в сумі 878,18 грн. Вказана вимога вручена відповідачу 07.09.2013, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, отже податкове зобов'язання є узгодженим.

Щодо даних правовідносин, судом також встановлено, що у ФОП ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця, відсутні рахунки в банківських установах.

Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та може бути примусово стягнуто в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 708,55 грн. такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

При цьому згідно з п. 8 ч. 6 ст. 183-2 та ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження у адміністративних справах, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 183-2 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ід.н. НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 708,55 грн. (сімсот вісім гривень 55 коп.) та перерахувати на р/р 31517970700550, одержувач: УК у Чернігівському районі/с. Радянська Слобода/18050400, банк: ГУДКСУ в Чернігівській області, код отримувача 38053813, МФО 853592.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку є остаточною. Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ч. 8-10 ст. 183-2 та ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк