Постановление суда № 35714840, 29.11.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 154/2116/13-ц Головуючий у 1 інстанції: Канівець Л.Ф. Провадження № 22-ц/773/1773/13 Категорія: 27 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Данилюк В.А., Киці С.І.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

з участю:

представника позивача - Плеханова О.М.

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку (далі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 жовтня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 жовтня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Постановлено стягнути з відповідача на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за договором про надання банківських послуг в сумі 23573,69 грн. та судові витрати в сумі 235,74 грн.

Не погоджуючись із постановленим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові ПАТ КБ «Приватбанк».

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню коштів за договором про надання банківських послуг, а тому суд задовольнив позов банку та стягнув з відповідача заборгованість за вказаним договором.

Дослідивши обставини справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає наявним в матеріалах справи доказам, яким суд дав правильну правову оцінку, що 14 березня 2006 року відповідач відповідно до умов укладеного договору про надання банківських послуг отримав у позивача кредитні кошти в розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 3 % в місяць із розрахунку 360 днів на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном погашення , що відповідає строку дії картки (а.с.12-19).

Згідно з частиною 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договором, як це передбачає стаття 630 ЦК України, може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому в судовому засіданні встановлено, що в порушення вищезазначених правових норм та умов укладеного договору про надання банківських послуг відповідач не повертає кредитні кошти та нараховані відсотки за користування кредитним лімітом, тобто порушує свої зобов'язання перед банком.

З наявного в матеріалах справи розрахунку суми боргу, наданого позивачем, убачається, що станом на 21 січня 2013 року заборгованість відповідача перед банком становить 23573,69 грн. (а.с. 4-6), яка складається із: заборгованість за кредитом - 5990,93 грн.; заборгованість за відсотками - 15984,01 грн.; штраф (фіксована частина) 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1098,75 грн.

Статтями 549 - 551 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору сума кредитного ліміту складає 2000 грн., базова відсоткова ставка - 3 відсотки на місяць із розрахунку 360 днів на рік. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості - щомісячними платежами в розмірі 7 % від суми заборгованості.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки за умовами укладеного договору про надання банківських послуг строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки, а судовому засіданні не встановлено, що строк дії кредитної картки закінчився.

З огляду на викладене та з урахуванням того, що відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання по поверненню кредиту, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 жовтня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді