Постановление суда № 35712534, 27.11.2013, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"27" листопада 2013 р. Справа № 5008/1084/2012

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши скаргу публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород від 16.10.2013р. №01-16/юр-416 про вжиття заходів до забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження №38221658 про стягнення з ПАТ „КомІнвестБанк" на користь ТОВ „Комлайт" судового збору,

у справі №5008/1084/2012

за позовом публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Компроф", м.Львів

ПРО звернення стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Комлайт" згідно Договору іпотеки №02-4/4з-45 від 02.04.2007р., а саме: об'єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій, що складається з: митний пост (літера "А" за планом), площею 137,7кв.м.; навіс (літера "Б" за планом), площею 384,0кв.м.; насосна (літера "В" за планом), площею 9,0кв.м.; огорожа (літера № за планом), разом із земельною ділянкою площею 20 000,00кв.м., кадастровий №2124886201:02:001:0701, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл.. Ужгородський район, село Соломоново, вул.Перемоги, буд.29 в рахунок погашення кредитної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Компроф" згідно Договору кредитної лінії №02-1/Зл-35 від 02.04.2007р.;

- визнання згідно Договору іпотеки №02-4/4з-45 від 02.04.2007р., за Публічним акціонерним товариством "Комерційний інвестиційний банк" (м.Ужгород, вул. Гойди, буд.10. Код ЄДРПОУ 19355562) права власності на нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, завод по виготовленню конструкцій, що складається з: митний пост (літера "А" за планом), площею 137,7кв.м.; навіс (літера "Б" за планом), площею 384,0кв.м.; насосна (літера "В" за планом), площею 9,0кв.м.; огорожа (літера № за планом), разом із земельною ділянкою площею 20 000,00кв.м., кадастровий №2124886201:02:001:0701, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський район, село Соломоново, вул.Перемоги, буд.29

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Шевченко В.В. - представник за довіреністю №15/2012 від 19.12.2012р.

від відділу ДВС - Пивоваров Ю.Г. - представник за довіреністю №5/13 від 18.11.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 28.01.2013р. позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю „Компроф", м.Львів було задоволено судом.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. дане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено, присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району в доход державного бюджету суму 24983,50грн. недоплаченого судового збору та наступним пунктом вирішення стягнути з публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Комлайт", с. Соломоново Ужгородського району суму 34983,50грн. судового збору.

ПАТ „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород звернулось зі скаргою на дії міського відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород шляхом скасування постанови міського відділу ДВС від 31.06.2013р. про відкриття виконавчого провадження з мотивів, викладених в ній.

Ухвалою суду дану скаргу було призначено до розгляду на 09.10.2013р.

У зв'язку з неявкою. представника районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міського управління юстиції ухвалою суду від 09.10.2013р. було призначено на 21.10.2013р.

У зв'язку з неявкою представників відділу ДВС розгляд скарг було відкладено на 04.11.2013р.

Ухвалою суду від 04.11.2013р. за клопотанням районного відділу ДВС розгляд скарги було відкладено на 18.11.2013р.

Ухвалою суду від 18.11.2013р. розгляд скарги було відкладено на 27.11.2013р.

ПАТ „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород підтримує подану ним заяву про вжиття заходів до забезпечення розгляду скарги на дії ДВС шляхом зупинення виконання наказу суду від 21.05.2013р. до завершення розгляду скарги по суті з мотивів, зазначених в ній. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що стягнення за відповідним виконавчим документом є передчасним. Окрім того, стягувач є майновим поручителем перед заявником за виконання зобов'язань за кредитним договором, які не виконані належним чином. Також зазначає про те, що стягувач безпідставно звернувся з вимогою про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду, оскільки відповідних витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не поніс, а відтак, стягнення таких витрат на його користь з Банку є безпідставним та необґрунтованим.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє певні дії по підготовці справи до розгляду, в тому числі вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Статтями 66, 67 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується в тому числі й забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

В постанові Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №16 сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

В обґрунтування своїх доводів заявник вказує на те, що стягнення за відповідним виконавчим документом є передчасним. Окрім того, стягувач є майновим поручителем перед заявником за виконання зобов'язань за кредитним договором, які не виконані належним чином. Також зазначає про те, що стягувач безпідставно звернувся з вимогою про примусове виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду, оскільки відповідних витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не поніс, а відтак, стягнення таких витрат на його користь з Банку є безпідставним та необґрунтованим.

Захист порушених прав та інтересів Позивача стане неможливим без вжиття вказаного заходу забезпечення позову, а для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Відповідно вжиття заходів забезпечення позову є спрямованим на забезпечення права позивача за захистом якого він звернувся до господарського суду, що є одним з основних завдань господарського судочинства.

Однак, суд не вбачає можливості задоволення поданого заявником клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову обраним ним шляхом, оскільки, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується заявником, обов'язок по відшкодуванню апелянту судового збору виник на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №5008/1084/2012, а наказ на її примусове виконання повністю відповідає резолютивній частині даного судового рішення.

Тобто, наявними у справі матеріалами підтверджується відсутність у заявника на день розгляду поданого ним клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову порушення прав та охоронюваних законом інтересів з приводу відшкодування судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви публічного акціонерного товариства „Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород від 16.10.2013р. №01-16/юр-416 про вжиття заходів до забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження №38221658 про стягнення з ПАТ „КомІнвестБанк" на користь ТОВ „Комлайт" судового збору відмовити.

Дана ухвала може бути оскаржена у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

Суддя О.Ф. Ремецькі