Постановление суда № 35705821, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7451/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Літвіної Н.М.

Суддів: Хрімлі О.Г.

Коротких А.Ю.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2013 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Знак" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Знак» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - задоволено частково.

Визнано недійсним та скасовано податкове-повідомлення рішення Окружної держаної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС № 0000152310 від 13 березня 2013 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 523 886, 00 грн., в решті позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в період з 14 лютого 2013 року по 20 лютого 2013 року Окружної держаною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків ДПС (правонаступником якого є Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків) проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "Знак" бюджетного відшкодування ПДВ заявленого до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів у сумі 6 145 155 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року (вх. № 9080462043 від 20 грудня 2012року).

За результатами вказаної перевірки податковим органом складено Акт 176/40-40/23-20/32912343 від 20 лютого 2013, яким встановлено порушення пунктів 200.1, 200.4, 200.14 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування, яка підлягає зменшенню за листопад 2012 року в розмірі 2 095 544,00 грн. та занижено суму бюджетного відшкодування за жовтень 2012 року на 2 095 544,00 грн.

Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що ТОВ "Знак" в податковій декларації з ПДВ за листопад 2012 року визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 6 145 155,00 грн.

В додатку 2 до декларації з ПДВ за листопад 2012 року ТОВ «Знак» невірно визначено показники колонок 1, 2 та 3, а саме задекларовано від'ємне значення (податкового) звітного періоду - жовтень 2012 року у сумі 6 145 155, 00 грн., у той час, як від'ємне значення за жовтень 2012 року складає 4 049 611, 00 грн., а періодом виникнення від'ємного значення у розмірі 2 095 544,00 грн. є вересень 2012 року.

01 березня 2013 ТОВ "Знак" до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС подано заперечення на Акт № 176/40-40/23-20/32912343 від 20 лютого 2013 року, за результатами розгляду якого, листом № 17557/10/23-129 від 07 березня 2013 року, повідомлено про те, що внесено зміни до тексту Акта, а його висновки - залишено без змін.

На підставі зазначеного Акту податковим органом 13 березня 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення, № 0000152310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2012 року на загальну суму 2 095 544,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 523 886,00 грн., та № 0000162310, яким збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2012 року на загальну суму 2 095 544,00 грн., та зазначено про те, що вказана сума підлягає врахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

У зв'язку з прийняттям податкових повідомлень-рішень, 22 березня 2013 року ТОВ "Знак" подано до Державної податкової служби в місті Києві скаргу, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 2807/10/12-1-03 від 26 березня 2013року про залишення скарги без розгляду.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх нечинними та такими, що підлягають скасуванню, ТОВ «Знак» звернулось з відповідним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, постановою якого вказаний позов задоволено в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Апелянт просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 123 ПК України - у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених п. п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Згідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України - якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. п. 4.6.4 п. 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/1895, Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25 листопада 2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Підпунктом 4.6.5 п. 4 розділу V зазначених Порядків платники, які відповідно до ст. 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість та заповнили рядок 22 декларації, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають (Д3) (додаток 3).Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 декларації.

Таким чином платник податків має право включити суму від'ємного значення з податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню до складу відповідного бюджетного відшкодування та/або до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. При цьому залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відображається в Додатку № 2, до відповідної декларації, а розрахунок бюджетного відшкодування відображається в рядку 22 декларації та Додатку № 3 до неї .

Пунктом 200.6 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Отже, у разі прийняття платником податків рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів зазначена сума не підлягає врахуванню при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Податковим органом під час перевірки не виявлено жодних порушень у формуванні податкового кредиту за будь-який з податкових періодів, що передували звітному, не наведено обставин, які свідчили б про недобросовісність платника податків. Таким чином, правомірність формування позивачем залишку від'ємного значення та виникнення права на отримання бюджетного відшкодування підтверджуються матеріалами справи.

В даному випадку позивачем було порушено лише порядок заповнення податкових декларацій з ПДВ, що призвело до неможливості отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку та можливості використання залишку від'ємного значення виключно шляхом його зарахування в рахунок зменшення податкових зобов'язань що виникли в наступних податкових періодах.

Однак, положення п. 123.1 ст. 123 ПК України не передбачає застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке порушення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про протиправність оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0000152310 від 13 березня 2013 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до викладеного, судом першої інстанції правомірно ухвалено оскаржувану постанову суду з дотриманням вимог матеріального права.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 05 грудня 2013 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 04 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.