№ 35703154, 28.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4096/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Баргаміної Н.М.,

за участю секретаря Воєдило Л.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Прокопенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій незаконними, визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Деснянський відділ Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання дій відповідача по пред'явленню вимоги № Ф-2471 від 06.08.2013 року незаконними; визнання протиправною та скасування вимоги відповідача від 06.08.2013 року № Ф-2471 про сплату недоїмки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3169,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що дії по винесенню оскаржуваної вимоги про сплату боргу по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є незаконними, оскільки позивач здійснює підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування і є пенсіонером за віком. Враховуючи те, що згідно з частиною четвертою статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фізичні особи - підприємці, в тому числі і ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком, позивач вважає, що у нього відсутній обов'язок сплачувати єдиний внесок. У зв'язку з цим, оскаржувана вимога є протиправною, а тому підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надав заперечення № 20755/08 від 13.11.2013 року, згідно яких просить справу розглядати у відсутності представника відповідача, у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що від сплати єдиного внеску звільняються тільки фізичні особи-підприємці, які є пенсіонерами за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення», а особи, які отримують пенсію на пільгових умовах, до даного переліку не віднесені.

Представник третьої особи в судовому засіданні щодо вирішення адміністративного позову поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою - підприємцем 06.08.1998 року державним реєстратором Виконавчого комітету Чернігівської міської ради Чернігівської області (а.с. 11) та перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Чернігові з 01.01.2012 року по 30.06.2013 року (а.с. 23).

Відповідно до свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 28.05.2012 року та довідки Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 5948/Ц/25-26-17-04-006/4504 від 07.11.2013 року, ФОП ОСОБА_3 з 01.01.2012 року по дату видачі довідки підприємницьку діяльність здійснює на спрощеній системі оподаткування (а.с. 12, 40).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 позивач отримує пенсію за віком (а.с. 10).

Згідно довідки відповідача № 241-05 від 12.11.2013 року позивач одержує пенсію на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 06.06.2012 року довічно (а.с. 24).

06.08.2013 року відповідачем прийнято вимогу № Ф-2471 про сплату заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 3169,51 грн. (а.с. 9).

Відповідно до листа № 1550/20 від 01.11.2013 року вищевказана вимога перебуває на виконанні в Деснянському відділі Державної виконавчої служби Чернігівського міського Управління юстиції (а.с. 8).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону, особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

В силу пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

У даному випадку положення пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» потрібно розуміти в контексті з положеннями статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відтак, пенсія за віком може бути надана особі, яка не досягла пенсійного віку, встановленого вищезазначеною статтею, за умови, якщо останній був зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Судом встановлено, що позивачу булу призначено пенсію за віком відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Частиною четвертою статті 4 Закону визначені необхідні умови для звільнення від сплати єдиного внеску, а саме: особа обрала спрощену систему оподаткування і є пенсіонером за віком або інвалідом та отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Положеннями вищевказаної статті не передбачено, що саме особи, яким надано пенсію за віком на підставі статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", звільняються від сплати за себе єдиного внеску. Таким чином, спростовуються заперечення відповідача стосовно того, що звільнення від сплати єдиного внеску не стосується тих осіб, які отримують інші види пенсійних виплат, не передбачені статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Також слід відмітити, що занижений вік виходу на пенсію осіб, які підпадають під дію пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не є підставою для висновку про виплату позивачу пенсії з інших підстав, і він є пенсіонером в розумінні визначення поняття "пенсіонер", яке наводиться у статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом).

На неправомірність нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску свідчать також норми Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Так, статтею 2 визначені види державних пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії (пункт "б" статті 2 втратив чинність у частині призначення соціальних пенсій згідно із Законом України від 31.05.2005 року № 2603-IV).

Отже, як вбачається із системного аналізу законодавства України у сфері пенсійного забезпечення є чотири різновиди трудових пенсій, в тому числі і пенсія за віком, яка і включає в себе пенсію за віком на пільгових умовах.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно та безпідставно звужує коло осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску, а за таких обставин вимога відповідача від 06.08.2013 року № Ф-2471 про сплату недоїмки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3169,51 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а дії відповідача по пред'явленню вимоги № Ф-2471 від 06.08.2013 року - незаконними.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної вимоги.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких обставин, судові витрати у розмірі 68,82 грн. підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові по пред'явленню вимоги № Ф-2471 від 06.08.2013 року незаконними.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові від 06.08.2013 року № Ф-2471 про сплату недоїмки єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3169,51 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31216206784002, отримувач: УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУ ДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) на користь ОСОБА_3 (іден. код НОМЕР_1 ) 68,82 грн. судового збору, сплаченого за квитанцією № 5575.82.1 від 04.11.2013 року.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Баргаміна